Роль адміністративного менеджменту в науці

О.Р. Шарко

СНУ ім. В.Даля, м. Луганськ, Україна

Найпоширеніші наукові підходи до визначення адміністративного менеджменту можна поділити на чотири групи. До першої групи відносяться науковці, які розглядають адміністративний менеджмент як виключно управління та регулювання державної влади; друга група трактує адміністративний менеджмент як одну з додаткових функцій загального менеджменту на підприємстві; третя група вважає, що організація роботи управлінського персоналу – це і є адміністративний менеджмент; четверта група відносить до адміністративного менеджменту функції та обов’язки керівництва вищого рівня (топ-менеджмент) [1].

На сьогодні існує багато типів менеджменту – кожен з типів може бути як самостійним і самобутнім, так і інтегрованим з декількох типів. Типологія управління допомагає в рішенні багатьох проблем практичного використання знань, тому що вона показує, що різноманітність умов, в яких здійснюється управління, вимагає не просто побудови одного якого-небудь типу менеджменту, а вибору типу за певними правилами типологічного аналізу і, у подальшому, коригування цього типу за додатковими критеріями конкретних обставин [2].

Виділення адміністративного менеджменту як окремого типу менеджменту відбулося наприкінці ХХ століття. Основні положення адміністративного менеджменту як науки почали формулюватися з урахуванням особливостей організаційної поведінки, а не з позиції поведінки персоналу як самостійного об'єкту дослідження.

В адміністративному менеджменті основний наголос робиться на дослідження управлінських процесів, які відбуваються на підприємстві, що багато в чому визначає основні риси і також відрізняють адміністративний менеджмент від загальної теорії і практики управління: 1) переважне застосування лінійної або лінійно-функціональної систем управління; 2) жорстка ієрархія; 3) формалізований спосіб прийняття і фіксації управлінських рішень; 4) чітке розмежування посадових повноважень, закріплене у вигляді наказів і посадових інструкцій; 5) розділення влади (тобто будь-яка, навіть сама високопоставлена, посадова особа завжди підконтрольна іншій особі або керуючому органу на ранг вище) [3].

Для того, щоб визначити специфічні характеристики будь-якого об’єкту дослідження необхідно визначити ознаки, за якими буде проведена класифікація. Автором пропонується класифікувати загальний і адміністративний менеджмент за наступними ознаками: об’єкт управління, орієнтація управління, ступінь централізації управління, підхід до управління та часовий простір управління.

Типи менеджменту – спеціальні області управлінської діяльності, пов'язані з рішенням певних завдань менеджменту. Типи менеджменту визначаються об’єктами управління на підприємстві (рис. 1).

Рис. 1. Об’єкти управління (загального менеджменту)

на підприємстві [4]

Безперечно, що головним об’єктом адміністративного менеджменту є персонал, проте відмінність загального менеджменту, менеджменту персоналу та адміністративного менеджменту очевидна:

загальний менеджмент – це вид діяльності, головною метою якого є управляти ресурсами підприємства за допомогою виконання основних функцій – планування, організації, контролю та мотивації;

менеджмент персоналу – це тип менеджменту, головною метою якого є організація підбору, навчання, розстановка, оцінка і стимулювання персоналу, а також створення сприятливого клімату в колективі;

адміністративний менеджмент – це тип менеджменту, головною метою якого є розробка і ухвалення управлінських рішень, розподіл завдань між виконавцями та контроль їх виконання [4].

Таким чином можна зробити висновок, що адміністративний менеджмент відповідає за організацію і регулювання управлінського процесу, а загальний менеджмент – за систему управління на підприємстві у всіх функціональних областях.

Таким чином можна стверджувати, що доля адміністративного менеджменту в успішному управлінні підприємствами є досить великою, тому що вся адміністративна діяльність націлена на негайне практичне її застосування керівниками під час виникнення збоїв і нестандартних ситуацій, тим часом як рівень загального менеджменту на підприємстві забезпечує їх відсутність.

Література

1. Теорія і практика ділового адміністрування: навч. посіб. / [Дібніс Г.І., Ромахова О.О., Держак Н.О., Шаріпова О.С. та ін.]. – Луганськ: Ноулідж, 2009. – 488 с.

2. Виханский О.С. Менеджмент / Виханский О.С., Наумов А.И. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Экономистъ, 2006. – 670 с.

3. Учебно-образовательный портал «Лекции онлайн» / Административный менеджмент. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.mylect.ru/managment/administrmanagment.

4. Теория управления [демонстр. учеб. пособ.]. – Ориенбурский государственный университет. Дистанционные образовательные технологии. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://cde.osu.ru/demoversion/course124/1_0.html.