Про критерій щодо визначення агрегатного планування

Шаповалова С. М., Шаповалова А.С.

Східноукраїнський національний університет

ім. В.Даля, м. Луганськ, Україна

Серед різноманіття аспектів щодо визначення сутності, призначення, методів планування важливе місце посідають ознаки, що визначають види планування, які в науковій літературі прийнято називати – критеріями.

Серед критеріїв, що визначають види планування, у фаховій літературі [1, 2, 3, 4] широкого розповсюдження набули: цільове призначення, горизонт планування, орієнтація ідей у часі, ступінь невизначеності, спосіб розрахунку планових показників та багато інших.

За вище переліченими критеріями у менеджерських структурах визначають та застосовують в якості управлінського інструментарію довгострокове, середньострокове, короткострокове, стратегічне, тактичне, оперативне, реактивне, інтерактивне, детерміноване, ймовірнісне та багато інших видів планування. Отже, питання систематизації критеріальної ознаки та визначення за нею виду планування з подальшою класифікацією  розглядалися у роботах [1, 2 та ін.] Слід зазначити, що в цих роботах поза увагою залишився критерій щодо визначення так званого агрегатного планування, про яке згадується в джерелах [4, 2]. Частковість такої згадки лише підігріває науковий інтерес до цього питання та вимагає суттєвого доопрацювання питань та аспектів, пов’язаних з агрегатним плануванням, адже, встановлення тотожностей і відмінностей між видами планів, завдяки їх класифікації, дозволяє більш адекватно зрозуміти природу планування та управляти будь-якими процесами на підприємстві.

Отже, метою даного дослідження є не тільки опис сутності рішень в агрегатному плануванні, щоб показати відповідність агрегатного плану всім планованим процесам підприємства на протязі планового періоду, а й – визначення критерію, відносно якого виділяється цей вид планування.  

Агреганий план являє собою другий рівень ієрархії планів, що розробляються на підприємстві.

Агрегат ­ (фр. аgregat – агрегат) – поєднане, з’єднане [5].

В сучасному економічному житті в узагальненому сенсі поняття «агрегатний» застосовується при необхідності характеристики узагальнюючого показника (з динамікою та співвідношеннями). Як вказує економічна енциклопедія [5]: агрегатні показники застосовуються в аналізі та динаміки цін та товарів.

Під час дослідження агрегатного планування доцільно також звернути увагу на зміст поняття агрегування.

Агрегування, вказано в згаданій вище економічній енциклопедії [5] – (від лат. aggregatio – приєднання) – об’єднання, укрупнення економічних показників за певними, узагальненими статистичними ознаками.  Наприклад, сумарна величина (загальний обсяг) виробництва промислової продукції певної галузі складається з суми складових усіх промислових підприємств даної галузі. 

Деталізація об'єкта планування зумовлює зміну порядку збору первинної інформації. Послідовність нагромадження ін­формації за об'єктами планування та їхні структурно-логічні взаємозв'язки пред­ставлено у формі блочно-ієрархічної структури на прикладі планування витрат на виріб (рис. 1).

Рис. 1. Блочно-ієрархічна структура агрегатного планування

(*складено авторами)

Накопичення інформації за чотирьохрівневою структурою доцільно здійснювати шляхом поєднання послідовного і паралельного способів зби­рання даних. Запропонований об'єкт планування - етап технологічного процесу має чотири рівні деталізації: деталь, комплектуючий елемент, вузол й виріб в цілому (рис. 1). Послідовний спосіб використано у накопиченні затрат на деталь та комплектуючий елемент (перший й другий рівні). На третьому рівні відбувається накопичення планової інформації у декількох вузлах одночасно, що відповідає паралельному способу збирання даних. Уза­гальнення інформації про затрати на виробництво виробу (четвертий рівень) відбувається шляхом підсумовування витрат попередніх рівнів.

Таким чином, на підставі вищезазначеного стає зрозумілим, що агрегатне планування пов'язане з визначенням кількісних характеристик економічних показників на оперативному рівні, в основному, від трьох до вісімнадцяти місяців. Отже, коли йдеться про агрегатне планування під класифікаційною ознакою мають на увазі методику, за якою воно здійснюється, що полягає у складанні послідовних планів від більш великого об’єкта планування (наприклад виробу) до його елементів (наприклад деталей), і навпаки. Інакше кажучи, агрегатне планування передбачає деталізацію об’єкта планування.

Література:

1. Шаповалова С.М. Удосконалення планування затрат машинобудівного підприємства : дис. кандидата економ. наук. 08.00.04 / Шаповалова Світлана Михайлівна. – Луганськ: 2009 – 209 с.

2. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства: підруч. / О. О. Орлов. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

3. Бельтюков Е. А. Планирование деятельности предприятия : учебное пособие / Е. А. Бельтюков, А. А. Бревнов, В. Н. Парсяк. – Харьков: Одиссей, 2006. – 384 с.

4. Производственный менеджмент: Учебник / Под ред. В. А. Козловского.  - М.:ИНФРА-М,2003.-574с. - (Серия «Высшее образование»).

5. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера : [наук. вид.] / гол. ред. Р. С. Дяків. – К.: Міжнар. екон. фундація, 2002. – 703 с.