Підходи до визначення сутності та змісту потенціалу підприємства

Христенко Л.М., Буткова Н.Є.

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля, м. Луганськ, Україна

Запорукою довгострокового функціонування будь-якого підприємства є належний стан його економічної стійкості, платоспроможності, захищеності від ризиків діяльності та загроз як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, спроможності до подальшого розвитку та ін. Визнання важливості вказаних моментів потребує дослідження питання щодо джерела їхнього забезпечення. Таким джерелом на підприємстві може визначатися його потенціал.

Питанням щодо визначення сутності поняття «потенціал» займається багато як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Однак незважаючи на стрімкий розвиток економічної наукової думки, слід підкреслити, що на сьогодні не існує єдиного цілісного визначення цього поняття та його структурного змісту. Всі вони різняться, як правило, залежно від концептуальних умов конкретного дослідження. Єдиною спільною рисою розрізнених визначень потенціалу підприємства є його розуміння як сукупності зусиль, які спрямовані на перетворення існуючого стану підприємства до потенційно бажаного за допомогою наявних засобів. Тому актуальним вбачається уточнення сутності «потенціалу підприємства».

При виборі потенціалу підприємства як об’єкту наукового дослідження необхідно, перш за все, зосередитися, на вивченні існуючих теоретичних підходів до визначення цієї категорії, що містяться у наукових працях вітчизняних та закордонних науковців.

Узагальнено за результатами дослідження слід зауважити, що серед значної кількості класифікаційних ознак, за якими різняться підходи до визначення категорії «потенціал підприємства», найбільш розповсюдженою є сутнісно-змістовна ознака, у межах якої виділяють ресурсний, можливісний та змішаний (ресурсно-можливісний) підходи.

Відповідно до ресурсного підходу потенціал підприємства розглядається як сукупність ресурсів підприємства. При цьому, розмір потенціалу підприємства визначається як сума вартісних оцінок окремих його ресурсних складових та їхньої здатності у ході здійснення підприємством своєї діяльності формувати певні результати. Враховуються при цьому, як правило, фінансові, трудові та інформаційні ресурси, а також засоби та предмети, що мають вартісну оцінку. Перевагою ресурсного підходу є можливість чіткого встановлення ресурсної структури потенціалу підприємства та оптимального співвідношення таких складових при формуванні результату діяльності підприємства. Ресурсний підхід у визначенні потенціалу підприємства може обирати цільовий напрям, який передбачає визначення рівня відповідності наявного потенціалу за окремими його складовими цільовому уявленню про структуру і механізми зміни потенціалу для здійснення ефективної діяльності та стабільного розвитку підприємства.

З точки зору можливісного підходу потенціал підприємства – це  сукупність його можливостей, реалізація яких сприяє формуванню конкурентних переваг і досягненню стратегічних цілей підприємства. В свою чергу, структурний склад потенціалу підприємства встановлюється за допомогою, по-перше, функціонального підходу, у межах якого можливості підприємства вирізняються відповідно до функціональних сфер діяльності (виробничі, фінансові, маркетингові, інвестиційні, адміністративні, збутові та ін.); по-друге, стратегічного підходу, коли можливості підприємства ототожнюються з його конкурентними перевагами. Визначення рівня потенціалу підприємства зводиться до визначення видового складу таких можливостей та оцінки здатності підприємства їх реалізовувати. А отже, додатковою перевагою підходу, поряд зі просторовою структурованістю потенціалу, є часова його орієнтація, яка передбачає врахування не лише поточної наявності можливостей підприємства, але і їхньої майбутньої реалізації.

Розгляд потенціалу підприємства як сукупність ресурсів підприємства у відриві від його можливостей є невиправданим, оскільки реалізувати можливості підприємства без наявності ресурсів не можливо, і навпаки, наявність ресурсів без можливості їх використання не принесе користі підприємству. А отже, існує третій підхід, у межах якого потенціал представляється через сукупність ресурсів та можливостей підприємства. Пріоритетність вибору ресурсно-можливісного підходу до визначення потенціалу підприємства пояснюється збільшенням просторового уявленням про потенціал підприємства (види ресурсів та види можливостей) та додаванням часової його ознаки (поточна наявність ресурсів та можливостей та майбутня реалізація можливостей використання ресурсів).  

А отже, враховуючи особливості зазначених підходів до формування уявлення про сутність та зміст потенціалу підприємства, вибір слід зупинити на змішаному (ресурсно-можливісному) підході, за яким потенціал підприємства, по-перше, визначає поточний і майбутній розмір сукупності ресурсів за їх переліком (фінансові, трудові, інформаційні, засоби праці, та предмети праці), які накопичуються та використовуються в діяльності підприємства; по-друге, відображає сукупність поточних і майбутніх можливостей підприємства, а також рівень практичної їх реалізації, запорукою чого є трансформація накопичених ресурсів; по-третє, орієнтується на майбутнє, тобто на подальше функціонування та майбутній розвиток підприємства для задоволення власних та суспільних інтересів.