Обґрунтування структури системи збалансованих показників розвитку регіону як еколого-економічної системи

Івановська М.В., Велігура А.В.

Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, м. Луганськ

Застосування збалансованої системи показників (ЗСП) у комерційній сфері набуло широкого вжитку, тому що ЗСП є ефективним та головне простим інструментом у досягненні стратегічних цілей підприємств.[1] Саме тому виникла ідея застосування ЗСП у сфері управління регіоном. Для цього класична структура ЗСП повинна зазнати зміни, що дозволять використовувати її на рівні регіону. Відповідно моделі ЗСП для комерційних організацій, усі показники, включені у систему, повинні сприяти зростанню прибутку. Регіон як еколого-економічна система прагне не отримання прибутку, а досягнення сталого розвитку. Відповідно Постанови ВР України [2] сталим розвитком регіону є соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток міських і сільських поселень, спрямований на створення їх економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних та наступних поколінь. ЗСП, сформована на основі еколого-економічної структури, здатна стати ефективним інструментом моніторингу результатів діяльності регіону. Висновки, сформовані на основі показників складових ЗСП, дають інформацію, що допомагає визначити ступінь досягнення стратегічних цілей розвитку регіону.

Значний вклад у розвиток методів моделювання розвитку регіонів внесли такі вчені, як О. В. Голосів, І. І. Єлисеєв, Ю. Н. Іванов, О. В. Лаптев та інші. Збалансована система показників була розроблена Робертом С. Капланом та Дейвом П. Нортоном. Над застосуванням ЗСП у управлінні регіоном працюють такі вчені, як Пол Р. Нівен, У. Р. Мусин та Р. О. Проживін. Ці вчені використовують класичну структуру ЗСП, що заснована на ЗСП для комерційних організацій, що не відповідає потребам державного сектору, зокрема регіону, як об’єкту управління.

То ж метою цієї роботи є обґрунтування створення структури для ЗСП регіону як еколого-економічної системи.

Відповідно Постанови ВР України [2] одним із основних напрямків державної політики, щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів України є узгодження соціального, економічного, містобудівного і екологічного аспектів розвитку населених пунктів та оточуючих територій

Як вже було зазначено, сталий розвиток регіону не можливий без економічного, соціально та екологічного розвитку регіону. На сьогоднішній день регіони України характеризуються значними відмінами в рівнях їх соціально-економічного розвитку, неузгодженістю ряду законодавчих та нормативно-правових актів з містобудівним законодавством, недостатньо чітко визначеною загальнодержавною стратегією. Спостерігається надмірна концентрація населення і виробництва у великих містах, неефективний, уповільнений розвиток більшості середніх і малих міст, селищ і сіл.[2]

Метою ЗСП є перетворення стратегії в дії [3]. Звичайно стратегія окремого регіону має конкретні стратегічні цілі, але кожен регіон прагне саме сталого розвитку, тобто збалансованого розвитку соціальної, екологічної та економічної складової, то ж структура ЗСП регіону повинна насамперед включати саме ці складові.

Еколого-економічна структура ЗСП відрізняється від класичної структури своїми складовими. Замість складових «фінанси», «клієнти», «внутрішні бізнес процеси», «навчання та кар’єрний ріст», така структура повинна містити показники, що характеризують стан економічної, соціальної, екологічної та виробничої підсистем. В центрі структури повинні міститися цілі, сформульовані у стратегії розвитку регіону.

Відповідно Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку [4], регіональна стратегія розвитку повинна містити данні про:

·       географічне розташування, оточення регіону;

·       ландшафтні особливості рельєфу, характеристику ґрунтів та гідрологію;

·       природно-ресурсний потенціал;

·       кліматичні умови (температурний режим, опади, вологість повітря, вітри, тощо);

·       адміністративний поділ, місце в загальнодержавному розподілі праці;

·       особливості соціально-економічного розвитку в динаміці за останні 10 років;

·       екологічну ситуацію на території регіону;

·       політичну ситуацію;

·       фінансово-бюджетну ситуацію;

·       рівень життя населення та її ділову активність.

Регіон має постійні характеристики, що не можуть бути змінені: географічне положення, характеристика ґрунтів та гідрологія, кліматичні умови та інші. У той же час існують характеристики, що зазнають змін під час управління: соціально-економічний розвиток, екологічна ситуація, фінансово-бюджетна ситуація, рівень життя населення та інші, та можуть бути описані відповідними показниками. Саме для таких показників і може бути застосована еколого-економічна структура ЗСП.

У подальших дослідженнях на основі запропонованої структури ЗСП будуть сформовані основні показники, що характеризують стан розвитку регіону. Розроблена ЗСП вирішує питання декомпозиції та реалізації стратегічних цілей, являє метод здійснення моніторингу та управління розвитком регіону, досягнення стретегічних цілей.

Література

1.     Д. Нортон, Р. Каплан. Cбалансированная система показателей. От стратеги к действию. — Олимп-бизнес, 2010. — 320 с.

2.      Постанова Верховної ради України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів» від 24 грудня 1999., м. Київ., №1359-XIV

3.     Нивен Пол. Р., Сбалансированная система показателей для государственных и неприбыльных организаций / Пер. с англ.: Под. ред. О.Б. Максимовой. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 336с.

4.     Наказ Міністрества економіки та з питань Європейської інтеграції України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку» від 29 липня 2002., м. Київ., №224.