Управління податковими ризиками в забезпеченні податкової безпеки підприємства

А.Ю. Чиж

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

м. Луганськ, Україна

Серед складових економічної безпеки в сучасних умовах податкова безпека займає одне з провідних місць. Це стосується як держави в цілому, так і окремих суб’єктів господарювання. Таке ствердження можна пояснити з двох позицій. По-перше, податки створюють економічну базу існування держави, оскільки у складі доходів бюджету країни податки займають 83% [1], що свідчить про важливість податкової безпеки в системі економічної безпеки держави. По-друге, висока питома вага податкових платежів у структурі витрат суб’єктів підприємницької діяльності зумовлює необхідність формування їхньої податкової безпеки.

Проблемі податкової безпеки у дослідженнях, присвячених економічній безпеці, приділено незначну увагу. Проте вона має постійно знаходитися в полі зору фінансових менеджерів, оскільки необґрунтовані податкові претензії можуть привести не тільки до значних фінансових втрат, створити перепони для фінансово-господарської діяльності, а й, у крайньому випадку, привести до банкрутства та припинення функціонування взагалі. Під податковою безпекою слід розуміти такий фінансовий стан підприємства, при якому своєчасно і в повному обсязі сплачуються нараховані податки та забезпечується передбачений законом захист платника податків виконавчими і законодавчими органами. Основним джерелом, що створює загрозу податковій безпеці, є податкові ризики. Податковий ризик – це вірогідність фінансових втрат, що пов'язана з невизначеністю фіскального правозастосування. Для платників податків податковий ризик означає ризик зростання податкового навантаження внаслідок того, що податковий орган може визнати дану операцію недійсною, визнати незаконним нарахування податків, яке сам платник податків розглядав як законне.

В літературі до основних видів податкових ризиків віднесено:

ризик несплати податків, що веде до негативних наслідків для платника податків у вигляді донарахувань, штрафів та пені;

ризик податкового контролю, що веде до виникнення санкцій і втрат із-за недотримання платниками податків податкового законодавства;

ризик посилення податкового навантаження, диференційований по видах господарської діяльності і податках залежно від податкових ставок, пільг, об’єму створюваної доданої вартості;

ризик податкової мінімізації – вірогідність зазнати фінансових втрат, пов’язаних з діями платника податків з мінімізації податкових платежів;

ризик кримінального переслідування податкового характеру, який веде або до істотних фінансових втрат платника податків, або до позбавлення волі [2].

Але під податковими ризиками слід розуміти не тільки ризики податкових донарахувань, а й ризики переплати податків, невикористання податкових пільг, податкових резервів, кредитування бюджету, тобто ризики неефективного оподаткування. Таке різноманіття видів податкового ризику зумовлює необхідність управління ним. Завданням управління є виявлення, оцінювання і своєчасне реагування на податкові ризики з метою зменшення вірогідності їх виникнення або мінімізації негативних наслідків, що пов'язані з оподаткуванням.

Управління податковими ризиками має базуватися на принципах податкової політики підприємства – обережність думок про вимоги податкового законодавства; зважений підхід до податкових ризиків, які можуть виникнути при рішенні питань, недостатньо висвітлених у чинному законодавстві; достатній ступінь професійного консерватизму відносно оподаткування операцій і операцій при неоднозначному тлумаченні чинного законодавства; оптимізація оподаткування.

До способів контролю податкового ризику доцільно віднести облікову політику підприємства (визначення і вибір способу ведення податкового і бухгалтерського обліку відповідно до законодавчо-нормативних документів); своєчасний контроль за змінами податкового і бухгалтерського законодавства (забезпечення бухгалтерії інформативною базою, отримання консультаційних послуг у зовнішніх фахівців, відвідини семінарів і практикумів з ведення податкового обліку); забезпечення достатнього рівня кваліфікації фахівців з податкового обліку; внутрішній контроль за виконанням податкових зобов'язань (забезпечення своєчасності виконання податкових зобов'язань, безперервне спостереження і контроль за своєчасністю виявлення і виправлення податкових помилок); взаємодія з органами державної податкової служби (звернення за письмовими роз'ясненнями в складних ситуаціях для отримання узгоджених відповідей). Управління дає можливість знизити податкові ризики, що посилює податкову безпеку підприємства.

Література

1. Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» №4282-IYвід 22.12.2011. – Відомості ВР України №34-35, ст. 414.

2. Воронцов Б.В. Налоговая безопасность государства и экономических систем / Б.В. Воронцов // Проблемы современной экономики. – 2008. – № 3(47). – С.381-386.