Управління підприємств усфері послуг

Н.В Бакало, Н. І. Сердюк

Полтавський національний технічний університет імені Юрія,

м. Полтава, Україна

На сучасному етапі розвитку економіки країни, який ґрунтується на ринковому механізмі, створюються сприятливі умови для поширення функціонування підприємств сфери послуг. Стрімкий розвиток даних підприємств вплинув на посилення конкурентної боротьби, визначив необхідність широкого впровадження елементів маркетингу та застосування якісно нового підходу до управління підприємством.

Разом з тим, сфера послуг є майже не вивченою, що обумовлено кількома факторами: по-перше, вона є динамічною сферою, яка в останні роки стрімко розвивається; по-друге, її структура є надзвичайно складною і диверсифікованою, що ускладнює не лише її вивчення, але й управління цим складним феноменальним економічним утворенням. Тим не менше проблеми розвитку управління в сфері послуг постійно знаходяться в полі зору відомих вітчизняних і зарубіжних вчених.Серед останніх можна виділити роботи таких дослідників, як П. Девід, Ф Котлер, Дж. Обер-Кріє, І. Рюегг-Штюрм,У. Оуні, А. Томпсон, Д. Форе, К. Хессік. Проблеми управління даної області економіки знайшли відображення в роботах українських авторів: Г. Башнянина, А. Босак, І. Бочан, Т. Бурменко, С. Войткл, Н. Даниленко, Б. Данилишин, М. Довбенко, В. Геєць, В. Герасимчук, В. Григор’єв.

Метою дослідження є особливості управління підприємством в сфері послуг.

Ціллю дослідження єотримання теоретичних і практичних навичок для успішного управління підприємства сфери послуг.

Послуга– це "невидимий товар” – це "те, що можна купити, але не можна фізично відчути”, що продасться не як результат виробництва, а як діяльність [1]. Таке визначення дає нам змогу збагнути як важко керувати тим, що не має конкретної характеристики. І вдале управління підприємством сфери послуг, з урахуванням всіх побажань споживачів може вважатися мистецтвом.

Управління підприємством сфери послуг та прийняття необхідних управлінських рішень вимагає наявності великого обсягу інформації в даній сфері, тому діяльність в даній області складна і вимагає постійного відстеження та розвитку. У сучасній практиці управління дані теоретичні положення реалізуються за допомогою проведення стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, що припускає комплексну оцінку всіх взаємозв’язків і наявних у підприємства ресурсів. Це дозволяє виявити проблему, на основі певних методів розробити рішення і прийняти його до виконання з подальшим коригуванням[2].

Для ефективного управління підприємством сфери послуг, на думку Феклістова І. Ф, спираючись на традиційні методи управління, необхідно використовувати інновації, нові, вдосконалені і нетрадиційні підходи в управлінській діяльності, тому що в наші дні основою будь-якого виду управління підприємством сфери послуг є високоефективна діяльність, що спирається на прогресивні інноваційні фактори [3].

Б. Чернишова вважає, що управління сферою послуг являє собою філософію управління, відповідно до якої система менеджменту повинна бути принципово орієнтованою на максимально можливе задоволення специфічних потреб конкретного клієнта шляхом надання йому сервісного продукту (самостійної послуги або системи, що поєднує матеріальний продукт і супутні послуги), що володіє певним ефектом корисності, тобто якістю, оцінюваною споживачем [4].

З наведених визначень можна зробити висновок, що головний фактор успіху сервісного підприємства – здатність задовольняти вимоги клієнта. Саме тому, його стратегічна орієнтація повинна бути направлена на споживача.

Отже, особливості управління підприємством сфери послуг можна представити виходячи з наступних концептуальних положень.

По-перше, необхідно усвідомити, що використання традиційних принципів управління, заснованих на спеціалізації та поділі праці, є недостатнім для забезпечення ефективного менеджменту у сфері послуг. Сервісне управління повинне базуватися на принципово іншій основі: робота в команді, міжфункціональне співробітництво, міжорганізаційне партнерство й довгострокова перспектива - є головними цінностями, властивими цьому напрямку науки.

По-друге – орієнтація на клієнта. Це означає, що останній перебуває в центрі уваги підприємства, яке повинно прагнути якнайкраще зрозуміти тенденцію розвитку системи клієнтських переваг. З іншого боку, підприємство у певній мірі може впливати на поведінку споживача і споживчий ринок.

Література

1.Бузни А. Н.Каталимова А.Н. Идентификация и дифференциация понятия «услуги». //Экономика и управление. – 2007. - №4-5. – с 46-49

2.Рябова Е. В. Оценка уровня реализации функций управления на предприятиях сферы услуг// Проблемы современной экономики. – 2011. - № 2.

3.Феклистов И. Ф. Инновации в управлении на предприятиях сферы услуг//Проблемы современной экономики. – 2012. - № 2.

4. Моргулець О. Б. Діалектичний зв’язок сервісології та сервіс-менеджменту// Економічний вісник Донбасу. – 2011. – №3 – с. 188-192.