Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
21.06.2024, 10:25
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.)

Жаліло Я.А. ЩОДО МАКРОЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ У 2013 р.

ЩОДО МАКРОЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ У 2013 р.

Я.А.Жаліло, к.е.н.

Національний інститут стратегічних досліджень, Київ

Визначаючи стан економічної безпеки України у 2013 р., яка трактується нами як здатність економічної системи до розширеного відтворення [ 1 ], слід насамперед зважати на дію низки ключових макроекономічних ризиків, які суттєво впливають на перебіг відтворювальних процесів

Первинним джерелом ризику є стагнація світової економіки, яка обумовлює зниження (стагнацію) попиту на українську експортну продукцію та призводить до кумулятивного негативного впливу на економічну динаміку.  Логічну модель накопичення макроекономічних ризиків показано на рисунку.

Рис. Модель макроекономічних ризиків 2013 р.

 

Наведена логічна модель дозволяє зробити висновки, методологічно важливі для формування пріоритетів державної антикризової економічної політики.

По-перше, існує очевидна точка критичного впливу, на якій збігається найбільше негативних впливів – скорочення внутрішнього попиту. Відтак саме внутрішній попит має бути головним об’єктом політики протидії кризі.

По-друге, виокремлюються  дві важливі точки ризику,які можуть виступати «ретрансляторами» кризових впливів. Це – скорочення доходів та наростання банківських ризиків, якя мають розглядатися як додаткові «фокуси» антикризової політики.

Водночас варто враховувати, що у 2013 р. в Україні діятиме низка макроекономічних компенсаторів зазначених ризиків, які можуть бути використані у рамках антикризової політики держави. Серед них:

-      зниження динаміки імпорту (протягом першого кварталу зафіксовано скорочення) внаслідок слабкого сукупного попиту;

-      результати інвестиційного зростання протягом 2011-2012 рр. (зокрема ефект від здійснених вкладень у розбудову об’єктів транспортної та комунальної інфраструктури тощо);

-      розвиток локальної економічної активності на основі зміцнення територіальних громад та дієздатності регіональних еліт;

-      нульова інфляція, що створює потенційний простір для застосування монетарних стимуляторів;

-      кошти, накопичені комерційними банками внаслідок активного нарощування депозитів;

-      валютні запаси, нагромаджені в період «валютного ажіотажу» другої половини 2012 р.

Проведені дослідження показали, що економіці України у 2013 р. будуть притаманні наступні тенденції [ 2 ].

По-перше, відновлювальне зростання промислового виробництва до докризових рівнів, причому потенціал такого зростання, найімовірніше, у 2013 р. буде вичерпаний. Забезпечення подальшого зростання промислового виробництва потребуватиме значних капітальних вкладень в реальний сектор економіки.

По-друге, випереджаюче зростання приватного споживання, задоволення якого неможливе без сприятливого інвестиційного клімату й зниження вартості кредитних ресурсів для вітчизняних компаній.

По-третє, повільне покращання умов зовнішньої торгівлі, зокрема:

-      незначне збільшення світового попиту на продукцію чорної металургії та стабілізацію цін на метали на світових ринках;

-      сприятливі умови для збільшення пропозиції зернових культур вітчизняними сільгоспвиробниками на зовнішніх ринках;

-      стійке зростання світового попиту на мінеральні добрива;

-      збільшення попиту на продукцію інвестиційного призначення у країнах СНД, зокрема Росії,;

-      стабільний попит на продукцію вітчизняної харчової промисловості на ринках СНД.

Водночас обмеженнями розвитку експорту у 2013 р. залишатимуться низька додана вартість експортоорієнтованих виробництв та технологічна структура випуску, яка характеризується високим рівнем залежності від імпорту.

Отже, забезпечення стійкості економіки України щодо макроекономічних ризиків 2013 р. суттєвим чином залежить від активізації інвестиційних процесів. Між тим, ухвалення інвестиційних рішень залежить від очікувань суб’єктів інвестування.  Вони ґрунтуються на двох складових: об’єктивній та суб’єктивній.

Об’єктивна – передбачуваність макроекономічних показників: інфляції, валютного курсу, заходів регуляторної політики. Тому реалізація завдань структурної модернізації потребує надійної макроекономічної стабільності. Це вимагатиме відходу від моделі валютно-грошової політики, в якій грошова пропозиція критично залежить від стану платіжного балансу. Зміна рушіїв економічного зростання потребує зміни інструментарію та пріоритетів політики макроекономічної стабілізації.

Суб’єктивна – існує специфіка формування очікувань, які сьогодні досить далекі від раціональних. Дераціоналізація очікувань, яка має бути подолана, виникла через дію наступних основних деформуючих чинників:

-      суспільство залишається під поствпливом кризового «шоку» 2008-2009 рр.;

-      зміни у глобальній та національних системах організації економіки призвели до методологічного вакууму в  оцінюванні та прогнозуванні динаміки ринків;

-      на тлі постійного розширення медіа-середовища  у суспільстві медійна реальність, аналітична якість якої украй низька, підміняє собою справжню, перетворюючись на чи не визначальний чинник формування очікувань;

-      продовжується розгортання інституційної кризи, яка, зокрема, полягає у падінні довіри широких кіл до дієспроможності влади.

Сприяння раціональності очікувань є не менш важливою складовою загальної антикризової політики держави.

 

Література

 

1.       Жаліло Я.А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку [ Я.А.Жаліло] // Стратегічна панорама.- № 3.- 2004.- С. 97 – 104.

2.       Жаліло Я.А. Перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної нестабільності.- Аналіт. доп. [Жаліло Я.А., Покришка Д.С., Белінська Я.В. та ін.].-  К.: НІСД, 2012. – С. 27-30.- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/1213_dok-1e858.pdf.

Категорія: 2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) | Додав: EME (07.05.2013) | Автор: Жаліло Я.А.
Переглядів: 1229 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
4 Ярослав Жаліло  
0
Дякую за інтерес до матеріалу. Короткі відповіді на запитання:
1. Ефект від вкладень- зниження трансакційних видатків, зокрема - підвищення якості та зниження фактичної вартості перевезень, підвищення енергоефективності комунальної інфраструктури і т.п. Кількісну оцінку теоретично можна було б дати, але вона була б надто умовна. Поки що - логічне припущення.
2. Сировинна рієнтація експорту знижує конкурентоспроможність економіки України в умовах посткризових зрушень світових потоків товарів і послуг.
3. Тема подолання суб"єктивних чинників видається цікавою, і тут є поле для суміжних та позаекономічних досліджень - політологів, соціологів тощо. Хотілося б, щоб вони відповіли на цей "суспільний запит".
4. Економіка країни являє собою макросистему. Ця макросистема постійно відтворюється - елементи, взаємозв"язки тощо. Процес відтворення відбивається величезним спектром показників. Як інтегральні бачимо індикатори економбезпеки. Хоча, чесно, є великі запитання щодо ємкості, вичерпності та обгрунтованості порогових значень...
5. Перенесення ваги рушіїв зростання із споживання на нагромадження - запорука стійкості посткризового відновлення. Ми констатуємо, що споживання буде короткостроковим рушієм.

3 Volodimir Bezbozhnyy  
0
Дякую за актуальні та "живі" тези, які прочитавши зараз виникає бажання перечитати наприкінці роки та співставити з реальністю. Виникло два питання.
Який саме ефект від здійснених вкладень у розбудову об’єктів транспортної та комунальної інфраструктури Ви маєте на увазі та чи є ретроспективні дані, які говорять про залежність та ймовірність його настання?
Чи не є одним з факторів, які знижують конкурентоспроможність економіки Україна на світовому ринку саме "експортоорієнтовна сировинна" економіка? ДЯкую!

2 Олександра Ляшенко  
0
Дякую, Ярославе Анатолійовичу, за викриття найризикогенніших чинників щодо економічної безпеки нашої держави.
Особливе занепокоєння виникає щодо виокремлених Вами суб'єктивних очікувань суб’єктів інвестування, зокрема: відносно методологічного вакууму (як науковця), про "медійну ірреальність" (як викладача), про інституційну кризу (як громадянки).
Хотілось би знати, чи є скльки-небудь дієві механізми убезпечення від зазначених ризиків?

1 Овчаренко Евгений  
0
Доброго дня!
Поясніть додатково, будь ласка, два моменти з Вашого дослідження:
1. Як Ви розумієте процес відтворення у такій економічній системі як ціла країна? Більш конкретно, що є макроіндикаторами такого відтворення?
2. Вами зазначено наявність випереджаючого приватного споживання у якості української тенденції, а також відзначено, що необхідною умовою подальшого укріплення економічної стійкості України є пожвавлення інвестиційних процесів. Але відомо, що ці дві тенденції є взаємовиключними. Будь-яка економічна система, знаходячись у фазі зростання, та нарощуючи інвестиційні обсяги, навпаки, скорочує фонди споживання, що в кінцевому підсумку, призводить до здорожчання інвестиційного капіталу. Якщо цього не відбувається, то й настаюсть кризи на кшталт кризи 2008 року. Поясніть, будь ласка!

Дякую!

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz