Виявлення внутрішньої
загрози економічній безпеці держави на регіональному рівні
Г.Г. Воронова
Східноукраїнський національний університет імені
Володимира Даля, м. Луганськ
Поступовий
перехід України до усталеного економічного розвитку, забезпечення їй гідного
місця у світовому співтоваристві вимагає науково обґрунтованої розробки та
здійснення цілеспрямованої політики захисту її національних економічних
інтересів. Така державна політика – забезпечення економічної безпеки держави,
передбачає систему скоординованих заходів і включає механізм протидії
внутрішнім та зовнішнім загрозам.
Класичне поняття
"загроза" – це щось, що здатне за певних умов завдати шкоди кому-небудь,
чому-небудь, потенційне джерело шкоди [1]. У більш широкому значенні – це можливість
виникнення обставин, за яких певні фактори або їхнє поєднання можуть вплинути
на складну систему таким чином, що це призведе до погіршення або неможливості
її функціонування і розвитку [2]. У випадку з економічною безпекою держави загрозами
можуть бути названі явища та процеси в економіці, суб'єкти, об'єкти
соціально-економічних систем або їхні властивості, які частково або повністю
заважають реалізовувати економічні інтереси, призводять до втрати захищеності
об'єктів чи неспроможності функціонування системи економічної безпеки держави. А
сама економічна безпека держави може бути розглянута як результат взаємодії
економічних систем регіонів та держави, скерованої на захист національних
економічних інтересів від загроз внутрішнього та зовнішнього середовищ обох цих
систем.
Така взаємодія регіональних
систем і держави формується досить складним чином з урахуванням усіх
синергетичних ефектів. Однак в умовах сьогодення особливого значення набувають
можливості окремого регіону формувати безпеку держави, залишаючись при цьому
стійкою і прогресуючою територією, здатною ефективно нейтралізувати економічні
загрози або запобігати їх появі.
Регіону як складній
соціально-економічній системі об'єктивно притаманна диспропорційність
соціально-економічного розвитку. Внутрішньорегіональні відмінності обумовлені
як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. Якщо перші пов'язані з
природно-кліматичними умовами, то другі знаходять вираження в реалізації
регіональної політики влади всіх рівнів.
Диспропорції
впливають на спроможність держави проводити цілісне й ефективне регулювання,
оскільки реалізація державних інструментів спрямованих на соціально-економічний
розвиток матиме ефективний вплив лише на певні сегменти економіки або території
та не приноситиме загального очікуваного ефекту. Все це є причиною небажаних
економічних явищ, як-от: кризовий стан промисловості та агропромислового
комплексу; розбалансування зайнятості працездатного населення; загострення
демографічної кризи; порушення еколого-економічної рівноваги. Такі наслідки є вагомими
аргументами щодо визнання диспропорцій соціально-економічного розвитку регіону
загрозою економічній безпеці держави.
Більш того, з
точки зору безпекознавства, оскільки економічна безпека держави формується з
усіх рівнів "держава–регіон–район" [3], то при наявності
диспропорційності у розвитку регіону відсталі райони роблять незначний вклад до
забезпечення економічної безпеки держави і послаблюють вклад регіону у забезпеченні
такої безпеки. При цьому значна відповідальність покладається на найбільш
розвинені райони які складають позитивні відмінності. Відтак, економічна
безпека держави стає більш уразливою до втрати нормального функціонування
економічних лідерів через об’єктивні чи суб’єктивні чинники і форс мажорні
обставини.
Завдання виявлення зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці
покладено на державні органи виконавчої влади усіх рівнів як суб'єктів
забезпечення національної безпеки загальної компетенції [4, 5]. Тому оцінювання
диспропорційності соціально-економічного розвитку регіону як загрози
економічній безпеці державі має бути уведено у практику державного управління на
регіональному рівні і спрямоване
на вдосконалення політики забезпечення економічної безпеки держави.
Література
1.
Webster's
new twentieth century dictionary of the English language. Second edition. — London, 1979.
2.
Заплатинский
В. М. Терминология науки о безопасности / В. М. Заплатинский
// Bezhecnostna veda a bezpecnostne vzdelanie : Zbornik prispevkov z
medzinarodnej vedeckej konferencie. — Liptovsky Mikulas: AOS v Liptovskom Mikulasi, 2006. — C. 12.
3. Воронова Г. Г. Диспропорційність розвитку
регіону в системі загроз економічній безпеці держави / Г. Г. Воронова //
Управління проектами та розвиток виробництва : зб. наук. праць. Вип. 3(43). —
Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2012. — С. 87–92.
4. Закон
України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003 р. № 964-IV [Електронний ресурс] / Відомості
Верховної Ради України. — 2003. — № 39.
— ст. 351. — Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15
5. Законом України "Про місцеві державні адміністрації" [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 20-21. — ст. 190. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14
| 
