Взаємне обумовлення економічної безпеки держави та суб’єктів
господарської діяльності у фінансовому секторі економіки:
кредитори-едифікатори й кредитори-анігілятори

В. М. Ватулін

Східноукраїнський національний університет ім.. В. Даля

Порівняння прибутковості фінансових установ, яку було представлено у спосіб традиційного проценту від бази кредиту та через відсоток від вигоди позичальника, дало змогу дійти висновку, що порівняння фінансових установ за процентом не відбиває ті важливі для економічної безпеки зміни, які відбуваються у середовищі потенційних клієнтів. Але ж для вирішення завдань підтримки належного рівня економічної безпеки неможна аналізувати господарські суб’єкти, абстрагувавшись від аналізу середовища, у якому вони діють. Порівняння за процентом показує лише короткострокові вигоди, але не показує потенціал цієї діяльності. Порівняння за відсотком від вигоди дає змогу наочно бачити які галузі у перспективі будуть продовжувати та розширяти кредитну лінію задля розвитку свого бізнесу, а не задля запобігання банкрутства. Більш того, фінансова установа може корегувати свою кредитну політику саме спираючись на ці данні та порівняння. Виявлена розбіжність у спроможності відбивати стан економічної безпеки фінансових установ дозволяє використовувати такі порівняння для розгляду питань взаємного обумовлення економічної безпеки держави та суб’єктів господарської діяльності, що особливо актуально у зв’язку з глобальною кризою, яка відбувається зараз та яка розпочалась саме у фінансовому секторі країн розвинутої економіки.

Якщо й ціна й критерій – власний приріст капіталу – тотожні, то це не дозволяє роздивитися коли саме дійдуть до повного вичерпання потенціальні можливості розвитку, коли саме кредитор вичерпує можливості розвитку, а коли він їх створює. Дві фінансові установи, які отримують однакові норми прибутку на капітал, можуть зовсім неоднаково впливати на господарчу діяльність своїх позичальників, – ця неоднаковість може бути виражена не тільки кількісно, а й якісно відрізняти вплив на виробничій сектор економіки. За такою ознакою було виділено кредиторів-едифікаторів та кредиторів-анігіляторів. Останні знищують галузь через використання проценту, який так перевищує норму прибутку у галузі рентабельності, що стає небезпекою її існування, робить її непривабливою для інвесторів та спричиняє відставання її розвитку або навіть повне дійсне знищення. Кредитори-едифікатори навпаки підтримують стійке зростання галузі. Використання звичайної плати за кредит робить можливою та розповсюдженою діяльність кредиторів-анігіляторів, у той час як участь у прибутку майже повністю унеможливлює знищення галузі.