Сутність економічної безпеки як категорії безпекознавства

О.В.Россошанська

Луганська державна академія культури та мистецтв

Історично формування науки безпекознавство, в якій економічна безпека займає провідну позицію, співпав з періодом кризових явищ, які відбулися на при кінці ХХ століття і продовжують відбуватись зараз. В такій ситуації значно підсилився інтерес до проблем безпеки з боку суб’єктів реальної економіки. Це зумовлено тим, що сьогодні «забезпечити сталий, безпечний розвиток фірми – не менш складна і важлива проблема, ніж вирішення цієї ж задачі на макрорівні» [1, с. 6]. «Підвищення інтересу до феномену безпечності ставить перед дослідниками фундаментальну проблему пошуку основи безпечності, виявлення її природи як для людства, так і для багатьох інших матеріальних систем» [2]. Складність пошуку шляхів вирішення цієї проблеми пов’язав з тим, що існує достатньо велика кількість досліджень, які розкривають окремі сторони цієї многогранної проблеми. «Новий вік не приніс в цю тему нових підходів і ідей, однак привів до появи багатьох підвидів безпеки та сконцентрував увагу наукової спільноти на рішенні узьких і конкретних задач. … В той же час аналіз наукової літератури показує, що недостатньо вивчений, передусім, власне феномен безпеки» [3]. На думку відомого економіста Г. Клейнера «сьогодні з повною підставою можна говорити про новий етап розвитку економічної науки. Трансформаційний кризи … , кризи фондового ринку … , глобальний економічний кризи кінця 2000-х років змусили багатьох вчених-економістів приступити до перегляду базисних концепцій сутності, границь і факторів економіки. … ревізія фундаментальних понять і положень економічної науки входить в поточну повістку дня» [4]. В безпекознавстві ревізію потрібно починати з базової категорії «безпека» і її похідної – «економічна безпека».

Згідно з положеннями діалектичного підходу «феномен економічної безпеки неможливо розглядати у відриві від її протилежності – економічної небезпеки. Діалектична опозиція «небезпека – безпека» є нерозривно пов’язаною, взаємообумовленою та взаємодоповнюючою» [3].

Безпеку - небезпеку у роботі [5] пропонується розглядати як дихотомію "буття - небуття". При цьому підкреслюється, що небезпека виступає як предтеча і перша стадія небуття, а безпека є необхідною (але не достатнім) умовою буття. Тому поняття " безпека" має сенс коли визначені: об'єкт захисту; наявність небезпеки та джерело загрози (небезпеки), від якого виходить небезпека. Сьогодні існують різні способи досягнення безпеки об'єкту такі як захист об'єкту від нападу, нейтралізація самих загроз, ухилення об'єкту від нападу. Тому його коректніше означати не "об'єкт захисту", а "об'єкт на який діє небезпека". В цей логічний ланцюжок вбудовується суб'єкт оцінки небезпеки. Сьогодні багато дослідників признають, що небезпеку треба розглядати як суб'єктивно сприйману "об'єктивно існуючу можливість негативної дії на стан і життєдіяльність людей, їх спільностей і інститутів, в результаті якого ним може бути причинний який-небудь збиток, шкода, які погіршують їх стан, надають їх розвитку небажані динаміку або параметри (характер, темпи, форми і таке інше) "[6]. Можливість це те, що існує об'єктивно, а ось наскільки вона небезпечна - це вже є суб'єктивною оцінкою. А при будь якій оцінці небезпеки - безпеки завжди присутня категорія невпевненості.

Розглянута концептуальна модель показує триєдність небезпеки. Вона виражається в її смисловій присутності в кожному з трьох компонентів. У джерелі небезпеки - як характеристика результату його діяльності; у суб'єктові оцінки небезпеки - як вхідна інформація для ухвалення рішення про те, як далі діяти залежно від сприйняття рівня небезпеки; для об'єкту на який діє небезпека - як оцінений рівень небезпеки, який визначає зміст подальшої діяльності, включаючи взаємодію з джерелом небезпеки. Як бачимо крім небезпеки триєдність присутності має і така категорія як діяльність. А це дає підставу вважати що небезпека може бути пов'язана тільки з діяльністю. Діяльність є свідомим проявом людської активності яка пов’язана зі створенням якоїсь цінності (для себе або інших осіб). Її ефективність в ситуаціях прояву джерел небезпеки визначається тільки компетентністю особистості. Тому небезпека це прояв компетентності особистості. А остання повністю залежить не тільки від знань принципів та методів діяльності, а і особливостей їх реалізації власними засобами які визначаються унікальністю особистості. До висновку, що небезпека може бути пов'язана тільки з діяльністю але з інших первинних положень прийшов і автор роботи [7], у якій він розвинув системно-діяльнісний підхід до "небезпеки - безпеки".

Наведені судження дають підставу запропонувати наступне визначення триєдиної сутності «безпеки/невпевненості/небезпеки» як усвідомленої суб’єктивної оцінки (характеристики комфортності) власної діяльності в достатності /невпевненості у достатності/недостатності власних знань щодо принципів (законів), методів, засобів власної безперервної діяльності та умінь їх реалізації в ситуаціях, які можуть перервати безперервність діяльності по створенню цінностей.

В подальшому це визначення позначимо так {Х Х Х} і використаємо для скорочення тексту в різних відмінках.

Суб’єкт господарювання можна розглядати як первинний елемент, який забезпечує функціонування економіки завдяки реалізації процесів виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ. З урахуванням цього економічна безпека пов’язана з діяльністю по реалізації зазначених процесів. Тому економічну «безпеку /невпевненість/небезпеку» суб’єкту господарювання можна визначити як {Х Х Х} при реалізації процесів виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ.

Для сучасних підприємств економіки знань, якими є проектно-орієнтовані інноваційні підприємства (ПОІП) економічна «безпека /невпевненість/небезпека» ПОІП це {Х Х Х} при реалізації процесів виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних і нематеріальних благ і забезпечують збільшення ринкової вартості підприємства за рахунок її нематеріальної компоненти.

Література

1. Королев М.И. Экономическая безопасность фирмы: теория, практика, выбор стратегии [Текст] / М.И. Королев. - М.: Экономика, 2011. – 284 с.

2. Урсул, А. Д.  Синергетический подход к исследованию безопасности [Электронный ресурс] / А.Д. Урсул // Национальная безопасность. – 2012. – №2. –  http://e-notabene.ru/nb/article_207.htm  — Загл. с экрана.

3. Атаманов, Г. А. О необходимости новых подходов к исследованию феномена экономической безопасности [Текст] / Г. А. Атаманов, А. Ф. Рогачев // Научно-технические ведомости СПбГПУ. Экономические науки. – 2009. – № 1 (71). –  С. 320-325.

4. Клейнер Г. О границах неограниченного [Текст] / Г. Клейнер // Вопросы экономики. 2012, №2 - С.140-145.

5. Атаманов Г.А. Диалектика безопасности. [Электронный ресурс] / Г. А. Атаманов. – Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/76/1 - Загл. с экрана.

6. Бельков О.А. Опасность как социальное явление и научное понятие [Электронный ресурс] / О.А. Бельков, В.М.Мирошниченко // Бюллетень Научно-исследовательского центра «Наука-XXI» «Проблемы безопасности» - №1 – 2008 – Режим доступа: http://www.naukaxxi.ru/materials/2/.- Загл. с экрана.

7. Кортунов, С. Становление политики безопасности [Электронный ресурс] [Текст] / Сергей Кортунов. – Режим доступа: http://viperson.ru/wind.php?ID=263722&soch=1 - Загл. с экрана.