РОЗУМІННЯ ЦІЛІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ           ПІДПРИЄМСТВА

Овчаренко Є.І., к.е.н., доцент

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

Першим і головним етапом системогенезу є встановлення проблеми та відповідної її цілі. І це зумовлює головну властивість системи – цільове призначення системи. Але в реальності встановлення відповідностей між цілями та системами виявляється не однозначним та не очевидним. Людина, як частина соціуму, найчастіше у якості цілі розуміє свідоме або підсвідоме прагнення до вирішення проблеми, а не результат вирішення проблеми. На перший погляд, це не суттєва відмінність у розумінні, але, при більш детальному розгляді, вона ставить під сумнів незамінність властивості цільового призначення системи. Теорія та практика системотворення у царині економічної безпеки підприємства періодично перебуває під впливом різних системологічних напрямів, що породжує суттєве методологічне протиріччя між розумінням цілі людини у соціумі та цілі у аспекті цільового призначення системи. У ланцюжку системо-організаційної діяльності, між проблемою та ціллю з’являється людина з певним світоглядом та ідеологічним навантаженням.

Різне сприйняття сутності кібернетичної та соціологічної цілі призводить до появи суттєвого наукового протиріччя у безпекознавстві. Суть протиріччя полягає у тому, що, з кібернетичної точки зору, ціль є головним системотворним фактором, ціль зумовлює діяльнісність системи, спонукаючи систему до певних дій для досягнення результату, що виражений ціллю. Тобто, з кібернетичної точки зору, без цілі не існує системи. Соціологічне бачення цілі у системі припускає наявність інших системотворних факторів, крім цілі. Ціль у системі вбачається не у якості певного результату дії усієї системи, а у якості прагнень окремого суб’єкта або ж цілеспрямованості, доцільності його поведінки. Наслідком вказаного наукового протиріччя є те, що узгодження цілей у соціальній системі є надскладним процесом.

Головною відмітною рисою соціально-економічних систем, що зумовлена саме соціальною, а не економічною складовою, є надскладний характер процесу взаємодії системи з іншими соціальними системами. Це зумовлює появу безлічі можливих варіантів поведінки та розвитку системи. Це дає можливість більш конкретно звернутися до положень та пропонувати вважати теорію функціональних систем як найбільш відповідне теоретичне підґрунтя побудови та функціонування системи економічної безпеки підприємства.