Перспективи
підвищення інформаційної безпеки підприємства при впровадженні принципів
економіки знань
О.Ю.
Новодон
Хмельницький
національний університет, м. Хмельницький
Поширення трансформаційних,
глобалізаційних та когнітивних процесів, що спричинили глибинні зміни усіх
елементів суспільства, підвищили роль інформації та знань, визнавши їх основним
фактором забезпечення конкурентоспроможності.
На сьогоднішній день від обсягу,
змісту інформації, можливостей її якісної та швидкої інтерпретації та використання
залежить ефективність діяльності підприємства, натомість витік конференційної
інформації може обернутися значними втратами.
З огляду на це, проблема підвищення
рівня інформаційної безпеки підприємства є надзвичайно актуальною в умовах
розвитку економіки знань, що супроводжується випереджальним розвитком
інформаційно-комп’ютерних технологій, їх проникненням в усі сфери життя людини.
А. Кормич інформаційною безпекою
визначав стан захищеності встановлених законодавством норм та параметрів
інформаційних процесів та відносин, що забезпечує необхідні умови існування
держави, людини та суспільства як суб’єктів цих процесів та відносин [1, с. 109].
За В. Петриком, інформаційна
безпека – це стан захищеності особи, суспільства і держави, при якому
досягається інформаційний розвиток (технічний, інтелектуальний,
соціально-політичний, морально-етичний), за якого сторонні інформаційні впливи
не завдають їм суттєвої шкоди [2].
Згідно
визначення О. Сороківської та Л. Гевко інформаційна безпека – це суспільні
відносини щодо створення і підтримання на належному рівні життєдіяльності
інформаційної системи суб’єкта господарської діяльності.
Інформаційна безпека має три
основні складові: конфіденційність, цілісність та доступність. Конфіденційність
належить до захисту чутливої інформації від несанкціонованого доступу.
Цілісність означає захист точності і повноти інформації і програмного
забезпечення. Доступність – це забезпечення доступності інформації і основних
послуг для користувача в потрібний для нього час [3, с. 33-34].
Усі ці
складові підсилюються в процесі реалізації принципів економіки знань.
Огляд розглянутих у науковій
літературі принципів економіки знань дозволив зробити висновок про можливість
їх класифікації за такими групами (рис. 1):
1)
принципи, що визначають необхідні
характеристики системи;
2)
принципи, що відображають особливості
економіки знань.
3)
принципи організації подальших дій.
визначають необхідні характеристики
системи
|
відображають
особливості економіки знань
|
індивідуалізації виробництва
|
багатофункці-ональності знань
|
інноваційної орієнтованості стратегії
|
забезпечення організаційних трансформацій
|
інформаційно-технічного забезпечення
|
альтернативності варіантів розвитку
|
Рис. 1. Основні
принципи економіки знань
З рис. 1 видно, що не всі
принципи напряму пов’язані з підвищенням рівня інформаційної безпеки. Разом з
тим, якщо розглядати принципи, що стосуються організації подальших дій з
розвитку економіки знань, бачимо, що вони направлені на формування сильних
інноваційної та інформаційної систем. В свою чергу, ефективна інноваційна
система підприємства, за визначенням Н. Сіренка, сприяє творчому процесу через виконання таких функцій: максимально швидке просування
генерованих ідей від концепції до комерціалізації з мінімальними витратами
ресурсів;
створення каналів зв'язку всередині
організації із зовнішніми контрагентами з метою своєчасного забезпечення спеціалізованими знаннями; нівелювання перешкод у координації між
інноваційними проектами та командою; встановлення
дисципліни для управління знаннями й забезпечення інформацією; синхронізація цілей на різних рівнях
управління організацією з одночасним подоланням
супротиву інноваціям [4, с. 195]. Розвинута інформаційна система полегшує
виконання функцій інноваційної системи за допомогою сукупності організаційних і
технічних засобів збереження та обробки інформації.
Все це забезпечує підсилення усіх
трьох складових інформаційної безпеки підприємства.
Реалізація принципів економіки
знань, що визначають необхідні характеристики системи, здійснюють непрямий
вплив на рівень інформаційної безпеки підприємства, адже забезпечують умови для
формування ефективних інноваційної та інформаційної систем.
В свою чергу принципи, що
відображають особливості економіки знань, пов’язані з інформаційною безпекою
підприємства з точки зору неабиякої ролі інформації, втіленої у знання,
необхідності забезпечення їх продукування, трансферу та використання, в тому
числі з використанням засобів інформаційної системи підприємства.
Варто зазначити, що підсилення
складових інформаційної безпеки через реалізацію принципів економіки знань
актуальне не лише на рівні підприємства, але й на національному рівні. Більш
того воно повинно ґрунтуватися на законодавчо закріплених загальнонаціональних
правилах, сформованих з врахуванням об’єктивних внутрішніх потреб та нових
вимог зовнішнього середовища.
Література
1.
Кормич Б.А. Організаційно-правові основи
політики інформаційної безпеки України: дис. на здобуття наук. ступеня доктора
юрид. наук: 12.00.07 / Кормич Борис Анатолійович. – Одеса, 2004. – 427 с.
2.
Петрик В. Сутність інформаційної безпеки
держави, суспільства та особи [Електронний
ресурс] / В. Петрик // Юридичний журнал. – 2009.
– №5. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3222.
3.
Сороківська О.А. Інформаційна безпека
підприємства: нові загрози та перспективи / О.А. Сороківська, В.Л. Гевко //
Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2010. –
№2, Т.2. – С. 32-35.
4.
Яремко Л. Національна інноваційна
система та її формування в Україні / Л. Яремко // Формування ринкових відносин
в Україні: Збірник наукових праць. НДЕІ Мінекономіки України – Вип. 1 – 2007. –
С. 54-57.
| 
