ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

Молдавану А.А.

ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно,  тобто передбачає вибір методів обліку амортизації основних засобів, запасів, розподілу накладних витрат тощо, якщо П(С)БО надають можливість такого вибору.
Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.
Даний термін походить від дослівного перекладу англійського словосполучення "accounting policies". Розкриття його наведено в ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” у п.3 П(С)БО 1 ”Загальні вимоги до фінансової звітності” як сукупності принципів, методів і процедур, що виконуються підприємством для складання й подання фінансової звітності. 

Питання дослідження визначення суті та порядку формування облікової політики , її основних принципів та методів займалися такі відомі фахівці у галузі економіки, як Ф.Ф. Бутинець, О.М. Ганяйло, С.Ф. Голов, А.Г. Загородній, М.Т. Левочок, Л.В. Чижевська та інші. У працях цих вчених розкриваються проблеми формування облікової політики, основних аспектів її реалізації в практичній діяльності підприємства.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника. Облікова політика, як складова частина фінансової звітності повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку.

У міжнародній практиці зміст і порядок формування облікової політики регулюють різні органи. Для США ними є SEC і FASB, Рада з розроблення стандартів національного обліку (галузева), Центр транснаціональних корпорацій, Державний департамент постачання і податків, Національна асоціація бухгалтерів. Кожна з цих організацій відіграє певну роль, має свою структуру і відстоює власну позицію у вирішенні питань формування облікової політики.

У процесі розробки облікової політики конкретним підприємством найбільш важливими є такі основні фактори:

- форма власності та організаційно-правова структура підприємства;

- галузеві особливості, які й визначають вид діяльності та зумовлюють технологічно-організаційні умови роботи;

- обсяг діяльності, кількість працівників, номенклатура продукції та ін.;

- відносини з податковою системою, наявність пільг та умови їх одержання;

- умови постачання та збуту продукції; матеріальна база та рівень забезпечення кваліфікованими обліковими працівниками.
  Фомування облікової політики – це складний і багатогранний процес. Основні проблеми, що стосуються побудови раціональної та ефективної облікової політики, можна сформулювати, як:

- Вибір інформаційної бази для побудови облікової політики;

- визначення користувачів облікової політики;

- обґрунтування факторів впливу, що виникають при складанні облікової політики;

- узагальнення сфери застосування облікової політики.

Отже, сукупність можливих принципів і опис методичних прийомів формують загальний інструментарій фінансового обліку – облікову політику.  Визнано, що облікова політика підприємства є тим важливим засобом, завдяки якому існує можливість розумного поєднання державного регулювання і власної ініціативи підприємства щодо ведення бухгалтерського обліку. Деякі дослідники доводять, що, термін "облікова політика підприємства" не зовсім точно відображає суть явища. Однак на даний час цей термін є загальноприйнятим і використовується в законодавчих та нормативних актах.

Облікова політика повинна обиратися підприємством чітко, якісно і обдумано. Адже вдало вибрана підприємством облікова політика дає  йому можливість ефективно здійснювати свою господарську діяльність.

Література

1. Бутинець Ф.Ф. Фінансовий і бухгалтерський облік: ПП "Рута", 2009. - 919 с.

2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями.