Лояльність персоналу як основа кадрової безпеки підприємств

Мігус І.П., Черненко С.А.,

Черкаський національний

університет імені Богдана Хмельницького

В сучасних економічних умовах при підборі кадрів на підприємствах професіоналізм не є наразі єдиним критерієм при виборі фахівця і все більшого значення набуває лояльність фахівця.

Проблема лояльності персоналу для України, в якій зарплата нижче за світові стандарти, є дуже актуальною. Якщо ще декілька років назад «мисливці за головами» переманювали фахівців на Захід, то в даний час активізувався і внутрішній ринок. Численні кадрові та рекрутингові агентства пропонують послуги, як щодо перевірки лояльності персоналу, так і щодо переманювання фахівців. Саме тому, на сьогодні найкращим вибором для роботодавця є лояльний професіонал.

Незважаючи на важливість феномену лояльності та наявність низки публікацій з цього питання, саме поняття «лояльність» трактується по-різному.

В англомовній літературі використовуються два терміни: «organizational commitment» (з англ. - організаційні зобов'язання) та «employee loyalty» (з англ. - лояльність співробітників). Істотних відмінностей у застосуванні цих  понять немає, і вони  часто  виступають як синоніми або як схожі конструкти. У науковій літературі частіше зустрічається термін «organizational commitment», в популярній – «employee loyalty».

В українських словниках [1-4] зафіксовано два значення слова «лояльний» (з франц. – вірний, чесний):

1. особа, яка функціонує в межах законності (іноді лише формально);

2. особа, яка коректно, доброзичливо ставиться до будь-кого або будь-чого [11; 496].

Аналогічний дуалізм у розумінні терміну „лояльність” закладена і в російськомовних словниках, зокрема в „Советском энциклопедическом словаре” [5; С. 737] та „Словаре русского языка” С.І. Ожегова [6; С.333].

Аналіз наукових підходів різних авторів показав, що існують певні розбіжності у трактуваннях таких понять, як залучення, прихильність, відданість і лояльність. При цьому окремі автори розглядають їх як синонімічні поняття. Так, ряд вчених висвітлюють поняття лояльності в рамках дослідження такої установки працівників, як залучення до трудового процесу, тобто «ступеня відданості працівників роботі, витрачання на неї часу та енергії, сприйняття її як частини свого життя» [7]. Крім того, лояльність розглядається ними як зобов'язання перед організацією, тобто «рівень зобов’язань відображає віру працівника в місію і мету фірми, бажання здійснити свій внесок в її процвітання і намір працювати в ній» [7].

Окремі автори в своїх роботах приділяють увагу розгляду такого поняття, як «прихильність» і пов’язують його з відданістю. Так, «прихильність – це стан, за якого дії людини залежать від переконань, які підтримують його діяльність і його власну причетність»; при цьому «прихильність складається з трьох компонентів: ототожнення себе з цілями і цінностями організації, бажання бути часткою організації та бажання проявляти зусилля від імені організації» [8].

Інша група вчених виділяють поняття «відданість» і розглядають такий тип поведінки людини, як «відданий і дисциплінований член організації», що характеризується тим, що «людина приймає цінності і норми поведінки, намагається поводити себе таким чином, щоб своїми діями ніяким чином не входити у протиріччя з інтересами організації» [9].

Окремі автори виділяють поняття «лояльність» і розглядають її як доброзичливе ставлення до кого-небудь або чого-небудь, що відповідає пропонованим вимогам.

На думку Доміняка В. «лояльність персоналу» – це доброзичливе, коректне, щире, поважне ставлення до керівництва, працівників, інших осіб, їх дій, до компанії в цілому; свідоме виконання працівниками своєї роботи відповідно до цілей і задач та в інтересах компанії, а також дотримання норм, правил і зобов’язань, включаючи неформальні, відносно компанії, керівництва, працівників та інших суб’єктів взаємодії [10].

На жаль, у існуючих наукових працях питання ідентифікації та розподілу працівників на «лояльних» та «нелояльних» досліджено недостатньо глибоко та потребує детального вивчення.

Проведене авторами дослідження дозволило узагальнити підходи до вивчення поняття «лояльність»:

1) з позиції служби економічної безпеки;

2) з позиції служби управління персоналом.

Прихильники першого підходу вважають персонал «слабким місцем організації», саме тому всі працівники вважаються потенційно нелояльними.

Під «нелояльною» поведінкою пропонуємо розуміти свідоме або несвідоме завдання шкоди діяльності суб’єкту господарської діяльності. При цьому діяльність служби економічної безпеки повинна бути спрямована на виявлення схильних до правопорушень працівників, оцінку надійності персоналу із застосуванням тестів Midot, Profiles International та Extended DISC® System, із використанням поліграфу, проведення аналізу інформації, отриманої від інших працівників, контроль приміщень тощо.

Щодо другого підходу - з позиції служби управління персоналом - пропонуємо лояльність, розглядати як емоційну прихильність до організації, рівень якої залежить від ступеня сприйнятливості персоналом зовнішніх (зарплата, пільги, робочі умови тощо) та внутрішніх (зміст виконуваної роботи, можливості професійного зростання, визнання і оцінка досягнень) стимулів, які пропонує роботодавець.

Література:

1. Анніна І.О., Горюшина Г.Н., Гнатюк І.С. та ін. Російсько-український словник. – К.: Абрис, 2003. – 1424 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.

3. Сучасний словник іншомовних слів /Уклали: О.І.Скопненко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006. – 789 с.

4. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К.: Гол. ред. укр. рад. енциклопедії, 1985. – 968 с.

5. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – 1632 с.

6. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз., 1989. – 924 с.

7. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Управління персоналом: Підручник.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 468 с.

8. Виноградський М.Д., Виноградська А.М., Шканова О.М. Управління персоналом - 2-ге видання: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 502 с.

9. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. – К., «Кондор». — 2005. – 308 с.

10. Доминяк В. Организационная лояльность: основные подходы. // Менеджер по персоналу. -  2006. -  №4. - с. 34-40.