ЗАГРОЗА ЯК БАЗОВА КАТЕГОРІЯ В ПАРАДИГМАХ

 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

І.І. Яремко

Національний університет «Львівська політехніка»

Фінансово-економічна безпека на рівні макро – і мікроекономічних систем стає однією з найбільших проблем сучасного практичного управління ними і, відповідно, важливою за актуальністю в економічних дослідженнях. Поглиблення існуючої теорії фінансово-економічної безпеки, формулювання її нових концепцій і парадигм знаходить вираз у багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідженнях і публікаціях.

Сучасні умови загальноекономічного середовища безпосереднім чином і багатофакторно впливають на економічну безпеку всіх суб’єктів ринкової економіки, значно розширивши сутність, зміст і параметри цієї економічної категорії. У тематичних і загальноекономічних дослідженнях, аналітичних оглядах щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки та ефективності функціонування відомих соціально значимих компаній дедалі більше аргументується, що " економічна безпека є ключовим елементом сучасної системи управління підприємством, яка реалізується через комплекс видових процесів ” [1, с. 6]. Загалом вважається, що стан фінансово-економічної безпеки сучасного суб’єкта економіки можна визначити за допомогою системи об’єктивних параметрів, критеріїв та індикаторів, що порівнюються із пороговими значеннями функціонування підприємства. 

В будь-якій компанії здійснюється робота щодо забезпечення економічної, фінансової, комерційної, інформаційної та ін. складових фінансово-економічної безпеки. Це достатньо поширений підхід, реалізація якого передбачає здійснення відповідних заходів щодо боротьби із факторами зовнішнього та внутрішнього середовища, що загрожують стабільному функціонуванню підприємства. Такі фактори перевищують своє допустиме чи порогове значення, що  називають загрозами. Складність цього поняття пов’язана з тим, що воно за своєю суттю не повністю притаманне класичній економічній науці, тобто «класичний» вираз економічної матерії у ньому не має чіткої формалізації.

Питанням сутності, змісту та впливу загроз на економічну безпеку підприємств присвячена значна кількість наукових праць. Автори по-різному трактують сутність і зміст загрози, тобто є різні підходи до розуміння та тлумачення самого поняття носять несистематизований характер. Також присутнє різне бачення значення загрози у системі економічної безпеки підприємства. Зокрема,  Франчук В.І., зазначає, що загрози загроза – це дія дестабілізуючих природних і (або) суб’єктивних факторів,що можуть спричинити потенційні чи реальні збитки, порушення цілісності процесів, об’єктів чи системи та погіршення їх стану, які здатні викликати небезпеку для корпоративної системи[2, с. 48]. Під загрозою часто розуміється реальна можливість дії навмисного чи ненавмисного характеру, яка порушує встановлений режим функціонування підприємства, наносить матеріальну шкоду у формі фінансових втрат, включаючи упущену вигоду [3, с. 29]. При цьому загроза за своєю формою розглядається як один із видів небезпеки, її найвищий прояв.

В узагальненому виді поняття загрози розкривається через негативні зміни у зовнішньому стосовно функціонування економічного суб’єкта політичному, економічному або природному середовищі, а також негативні зміни у глобальному суспільно-економічному середовищі, поділяючи їх на реальні і потенційні, цілеспрямовано створені самим суб’єктом, або незалежно від його діяльності, безпосередні  (прямо впливають на діяльність) та опосередковані, що впливають на сферу діяльності цього суб’єкта та ін.

У наукових джерелах для позначення несприятливих чинників чи явищ на додаток до загроз достатньо часто вживаються синонімічні поняття, як наприклад, виклик, небезпека і ризик. Розширенням категоріального ряду виступає диференціація негативних явищ на віддаленіші й абстрактні, на конкретніші та гостро актуальні, для того, щоб зрозуміти пріоритетність і першочерговість реагування на негативні соціальні процеси.

На практиці поняття «загроза»  має істотний недолік: неможливо чітко розмежувати та виявити критерії за якими явище можна віднести до цієї категорії.

У літературі з питань фінансово-економічної безпеки зустрічається таке трактування загроз як потенційні або реальні умови, фактори, що порушують нормальний фінансово-економічний стан суб’єктів підприємницької діяльності і здатні суттєво вплинути його діяльність.

Пропоноване багатьма авторами одночасне застосування понять загроз, небезпек, викликів і ризиків є в багатьох випадках необґрунтованим через протилежне розуміння цих категорій. Акцент на розгляді загроз як несприятливої складової соціальних процесів відволікає увагу від пошуку додаткових можливостей реалізації інтересів, оскільки прогнозування і попередження виникнення загроз можна назвати  позитивним явищем в економіці.

Література:

1.Горбан І.М. Управління системою економічної безпеки торговельного підприємства: автореф. дис. …канд. екон. наук: спец. 21.04.02 – економічна безпека суб’єктів господарської діяльності / І.М. Горбан. - Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 20 с.

2. Франчук В.І. Діагностика загроз економічній безпеці акціонерного товариства / В.І. Франчук // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). -  №1(52). -  2011. – 46-51 с.

3. Реверчук Н.Й. Управління економічною безпекою підприємницьких структур: Монографія. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 195 с.