Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
21.06.2024, 10:37
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.)

Гончарова І.О., Лук'янихін В.О., Петров Д.А. Міжнародний досвід забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання.

Міжнародний досвід забезпечення економічної безпеки суб'єктів господарювання

Гончарова І.О., Лук'янихін В.О., Петров Д.А.

Сумський державний університет, м. Суми, Україна

Українські суб'єкти господарювання, як відкрита система, функціонують у складному, нестабільному і динамічному зовнішньому середовищі. На сьогодні даний сектор переживає дуже складний період з недостатньо прогнозованими і недосконалими шляхами свого розвитку, а саме на законодавчому рівні так як чинні НПА, які стосуються економічної безпеки не завжди відповідають нормам міжнародного права. Саме тому питання забезпечення безпеки підприємництва є досить актуальним, адже застосування міжнародного досвіду вирішення цих проблем та встановлення напрямів його адаптації до умов нашої держави є пріорітетним для України [1].

У світлі опосередкованого впливу на економічну безпеку підприємств цікавим є дослідження міжнародних законодавчих актів, а також розгляд найбільш розвинених країн у плані державного регулювання банкрутства.

Так, одним з основоположних актів щодо банкрутства підприємств є Європейська конвенція "Про деякі міжнародні аспекти банкрутства”. Цей документ у випадку відкриття процедури банкрутства в одній з держав, що приєдналися до Конвенції, регулює таке:

ñ     здійснення деяких повноважень конкурсного керівника відносно розпорядження майном боржника на території інших держав - учасниць Конвенції;

ñ     відкриття вторинного банкрутства в інших державах-учасницях;

ñ     передавання інформації кредиторам, які перебувають на території інших держав-учасниць, і порядок подання ними претензій до боржника [2, с. 231].

Значним та корисним для використання на вітчизняних підприємствах є досвід антикризового управління на підприємствах Німеччини. При прийнятті рішення про можливість відновлення платоспроможності підприємства розробляється План санації або План подальших дій, який супроводжується поступками з боку кредиторів у вигляді часткового відмовлення у вимогах, що здійснюється на засадах переоформлення позики на нових умовах. Згідно з накопиченим досвідом, в ході проведення санації підприємства обирають наступальну або оборонну стратегію.

З позиції профілактичних антикризових заходів та проведення фінансового оздоровлення підприємства в межах процедури банкрутства в Італії передбачено складання угод з кредиторами та надання майнових гарантій задоволення їх вимог та встановлення контрольованого управління підприємством. У цей період підприємству надається відстрочення платежів на період до двох років та за власником підприємства зберігається право на управління майном та роботою підприємства [3].

Законодавство США щодо банкрутства в більшості випадків дає можливість юридичним і фізичним особам, які самостійно заявили про свою неспроможність, звільнитися від більшої частини свого боргу, а підприємствам, що серйозно займаються своєю діяльністю, надається можливість реорганізувати виробництво, знайшовши знову фінансову стабільність [2, с. 232].

Національне законодавство про банкрутство Франції передбачає здійснення санації або реорганізації підприємств, які мають певні фінансово-економічні труднощі. Особливістю справ з банкрутства є те, що ініціатором справи з банкрутства може виступати комерційний суд.

Аналізуючи досвід сусідніх країн у сфері антикризового управління, можна сказати, що значним є досвід Польщі. Так, згідно з національним законодавством для підприємств передбачені три варіанти санаційних заходів. Першій напрям санації підприємства здійснюється у межах цільових настанов економічних реформ та зводиться до об’єднання або розукрупнення підприємств. Другий та третій напрями санації підприємств спрямовані на підвищення якості та ефективності менеджменту на підприємстві.

Угорщина зробила акцент саме на санації та на надання пільгових кредитів. А от згідно з національним законодавством РФ про неспроможність на підприємствах-банкрутах використовується зовнішнє управління, спрямоване на відновлення платоспроможності [3].

Отже, при адаптації світового досвіду антикризового управління до умов вітчизняного законодавства значну роль відіграє держава.

 

Література:

1.Іванець В.А. Щодо проблем забезпечення економічної безпеки підприємництва у сучасних умовах / В.А. Іванець // [Електронний ресурс] - режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum//2010_1/14.pdf.

2.Вихристюк О.С. Нормативно-правове забезпечення регулювання економічної безпеки підприємств / О.С. Вихристюк // Наукові праці МАУП. - 2010. - № 2. - С. 231-236.

3.Загорельська Т.Ю. Напрями забезпечення фінансової безпеки підприємства / Т.Ю. Загорельська // [Електронний ресурс] - режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prvs/2009_1/0346.pdf.

Категорія: 2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) | Додав: EME (08.04.2013) | Автор: Гончарова І.О., Лук'янихін В.О., Пе
Переглядів: 1374 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz