Еколого-економічні ризики на хімічних підприємствах як передумова виникнення потенційних небезпек

Т. В. Глубіцька

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

м. Луцьк, Україна

Еколого-економічна діяльність підприємства супроводжується ймовірністю виникнення небажаних ситуацій, ризиків особливо при виробництві продуктів хімічного походження, які є досить токсичними та становлять велику загрозу для оточуючого середовища та в першу чергу – здоров’я людей.  На хімічних підприємствах у великих обсягах знаходяться отруйні та вибухонебезпечні речовини, з яких виробляються значні за об’ємами та різноманітні за найменуваннями хімікати, властивості яких недостатньо вивчені. Для більшості хімікатів (75% за деякими оцінками фахівців-екотоксикологів) повна інформація про їхні токсичні властивості відсутня [1, с. 40]. Цей вплив характеризується значними об’ємами та високою токсичністю викидів у повітря, скидів стічних вод та утворюванням відходів. Крім того, хімічний комплекс являє собою потенційне джерело аварійних ситуацій: вибухів, пожеж тощо. Тобто хімічні підприємства є об’єктом виникнення еколого-економічних небезпек.

На нашу думку, еколого-економічний ризик слід трактувати як ймовірність настання негативних наслідків від сукупності шкідливих впливів хімічних сполук на навколишнє природне середовище, які утворилися від виробничо-господарської діяльності хімічних підприємств та спричинююють незворотну деградацію екосистеми, впливають на здоров’я населення та роботу самого підприємства. Внаслідок аналізування ряду джерел [1-3], нами встановлено наступні особливості еколого-економічного ризику: є передумовою виникнення еколого-економічної небезпеки; виникає внаслідок необхідності задоволення постійно зростаючих суспільних потреб; результатом його є негативний ефект для здоров’я людини та стану навколишнього природного середовища; управління ризиком вимагає кількісного визначення настання усіх несприятливих подій.

Основними причинами виникнення еколого-економічних небезпек на хімічних підприємствах є:

1) у виробничі сфері: значна зношеність основних виробничих фондів, зростання кількості випадків порушень техніки безпеки та експлуатації небезпечних виробничих об’єктів, використання застарілих систем протиаварійного захисту, незадовільний стан експлуатації очисних споруд, їхнє перевантаження чи  повний вихід з експлуатації; порушення проектних технологічних режимів, використання технологічного обладнання та процесів, які не відповідають вимогам безпеки;

2) у логістичній сфері: неякісна упаковка вантажів під час транспортування, що допускає їх висипання, витікання, випаровування, небезпеки виникнення аварійних ситуацій; недоброякісність упаковки (затарювання) продукції, руйнування міст костей, в яких зберігається товар;

3) у фінансовій сфері: фінансові труднощі, які обмежують можливості підприємств виконувати природоохоронні заходи;

4) у сфері інформатизації: приховування чи неповне висвітлення інформації, пов’язаної з виробничо-господарською діяльністю, яка впливає на оточуюче середовище;

5) у природоохоронній сфері: незадовільний стан збереження, утилізації, захоронення відходів;

6) у сфері управління: низький рівень культури виробництва, екологізації виробничих процесів тощо.

Найбільші ризики виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язані із виробничо-господарською діяльністю хімічних підприємств, яка супроводжувалася викидом небезпечних хімічних речовин у 2012 року, існували на [4]: ДП „Горлівський хімічний завод” (на промисловому майданчику накопичені відходи виробництва мононітрохлорбензолів); ДП „Укрхімтрансаміак” (транспортування рідкого аміаку магістральними трубопроводами  територією України); ДП „Калійний завод” ВАТ „Оріана” (накопичення розсолів    хвостосховищах, яке загрожує проривом дамби та засоленням басейну р. Дністер); ПАТ „Сєвєродонецьке об’єднання „Азот” (накопичення кислот органічних сполук ароматичного ряду, синтетичного аміаку); ПАТ „ДніпроАзот” (використання у виробництві аміаку, хлору, соляної кислоти); на території збанкрутілого державного підприємства ВО «Хімпром», де зберігається понад 700 тис.тон відходів хімічного виробництва – фосфогіпсу та фосфатних шламів, що забруднюють атмосферне повітря, поверхневі і підземні води; на ПАТ «Сумихімпром» та ПАТ «Рівнеазот», де залишається невирішеним питання утилізації фосфогіпсу, що створює надзвичайну ситуацію в зонах діяльності цих підприємств тощо.

Існуючі еколого-економічні ризики на хімічних підприємствах вимагають впровадження природоохоронних заходів, пов’язаних з попередженням забруднення навколишнього природного середовища. Тому актуальними залишаються питання щодо способів зменшення та попередження еколого-екологічного ризику. Основними шляхами здійснення таких превентивних заходів для підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості є: збалансований еколого-економічний розвиток підприємства; екологізація виробництва; зміна політики використання природних ресурсів хімічними підприємствами в напрямку їх раціоналізації та рециклювання; розвиток високотехнологічних виробництв; відповідність техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності хімічних підприємств та їх продукції європейським нормам (міжнародним стандартам ISO 14000 (стандарти охорони навколишнього середовища); європейському регламенту REACH); проведення регулярних еколого-економічних заходів на підприємстві щодо  запобігання причинам виникнення катастроф аж до відмови від продукції небезпечних виробництв, закриття аварійних об'єктів і т. ін. та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у випадку, коли неможливо відвернути причини катастроф; реалізація проектів освоєння природних ресурсів за участю іноземних інвесторів із застосуванням природоохоронних та зберігаючих технологій тощо.

Висновки. Еколого-економічний ризик є важливою ознакою небезпеки (екологічно небезпечної діяльності), оскільки відображає її об'єктивну сутність — імовірність настання цього явища. Тому за характером свого походження він є проявом об'єктивно здійснюваної екологічно ризикованої діяльності, що продукує доцільність проведення природоохоронних заходів щодо попередження та усунення впливу виробничо-господарської діяльності  хімічних підприємств на стан навколишнього природного середовища.

Література:

1. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: навч. посібник. / В.В. Вітлінський, П.І. Верчено. – К., 2000. – 287 с.

2. Гавадзин Н.О. Еколого-економічні ризики виникнення шкідливих впливів на навколишнє природне середовище при розробленні нафтогазових родовищ / Н. О. Гавадзин // Галицький економічний вісник. — 2011. — №4(33). — с.82-86

3. Залевський Р.А., Еколого-економічні ризики у сучасних економічних умовах: соціальний аспект / Р.А. Залевський, О. П. Князєва // Вісник ЖДТУ. – 2010. - № 3 (53). – С. 248-251

4. Регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища за 2012 рік за відповідні області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htth://www.menr.gov.ua