Необхідність забезпечення економічної безпеки на всіх рівнях Н.В. ДУДЧЕНКО, Черкаський державний технологічний університет, Черкаси
Забезпечення
національної безпеки є пріоритетним завданням уряду Україні в умовах
економічної нестабільності та численних проблем у політичній та соціальній
сферах, що є характерними для вітчизняної моделі розвитку процесів
державотворення. Належний рівень національної безпеки має гарантувати належний
рівень захисту усіх без винятку сфер життя населення країни та має стати основою
парадигми стратегічного розвитку держави у довгостроковій перспективі.
Найбільш типовою та визнаною науковцями і практиками в
світі є структура національної безпеки держави, що містить такі складові:
державну, політичну, військову, екологічну, інформаційну, інтелектуальну і
економічну безпеку. Ряд вчених додає до цього переліку ще правову, культурну,
кримінологічну, демографічну, генетичну, науково-технологічну та соціальну
безпеку [1, с.321].
Однією із
пріоритетних складових структури національної безпеки нині є економічна безпека
держави, під якою належить розуміти такий стан ресурсного потенціалу,
виробничих потужностей та рівня розвитку системи національного господарства, а
також фінансової стабільності та інвестиційної привабливості економіки країни,
який дозволяє вільний розвиток ринкових відносин у країні та гарантує
підприємницькі можливості для усіх учасників фінансово-господарських процесів,
належний рівень життя населення та конкуренті переваги держави на міжнародній
економічній арені. Економічна безпека у такому контексті є визначальною
складовою національної безпеки України, її системоутворюючим чинником [2].
З точки зору забезпечення стратегічного розвитку країни,
рівні економічної безпеки населення, суб’єктів господарювання, у тому числі і
комерційних банків, і держави неподільні, оскільки здійснення індивідуальних
відтворювальних процесів та їхнє перетворення на процес суспільного відтворення
можливі лише за умови органічного об’єднання зусиль громадян, бізнес-структур і
держави[3].
Економічна безпека
будь-якої країни у своєму складі має ряд функціональних підсистем, лише за
умови ефективної роботи яких може бути досягнуто її оптимального стану. Так, за
критерієм рівня безпеки вона поділяється на міжнародну (у тому числі глобальну
та колективну) і національну (на рівні держави, регіону, галузі, суб’єкта
господарювання, людини); а за напрямами забезпечення на
інноваційно-технологічну, енергетичну, інвестиційну, соціальну, продовольчу,
виробничу, зовнішньоекономічну та фінансову[1, с.323].
Важливим етапом
дослідження проблеми забезпечення економічної безпеки на будь-якому рівні має
стати усвідомлення взаємозв’язку між рівнями економічної безпеки держави,
суб’єктів господарювання та громадян, ріст добробуту яких має бути основою
державної політики уряду, особливо у умовах подолання вітчизняними учасниками
ринкових відносин та населенням негативних наслідків фінансово-економічної
кризи 2008-2009 років. Так, фізичні та юридичні особи є основними споживачами
усієї сукупності товарів і послуг, що пропонуються на вітчизняних ринках і саме
завдяки ним формуються грошові потоки, що становлять дохідну частину бюджету
України, який, у свою чергу, виконує завдання фінансового забезпечення
виконання державою її функцій у різних сферах економічного та соціального
життя, без якісної та безперервної реалізації яких контроль за рівнем
економічної безпеки країни та підтримання його у належному функціональному
стані були б неможливими. Водночас, необхідною умовою для ефективного ведення
бізнесу, виробничої, інвестиційної, фінансової діяльності вітчизняних суб’єктів
господарювання є розвинута фінансова система, що передбачає наявність
ефективних ринків фінансових послуг із сучасною інфраструктурою і великим
переліком учасників та широким діапазоном послуг; державної підтримки у
дотаційних та соціально значимих сферах, наявністю контролюючих органів для
гарантування захисту від злочинних зазіхань на результати їх роботи. Тому
провідним економістам сучасності, на основі рекомендацій яких нині будуються
стратегії розвитку України, необхідно розробити дієві напрями забезпечення
економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання, що діють у різних
сферах економіки України як базового елементу, фундаменту усієї системи
економічної безпеки країни [4].
Підсумовуючи усе
сказане вище, зазначимо, що в даний час для досягнення стабільності
функціонування суб’єктів економічних сфер та інших видів діяльності економічна
безпека як на державному, так і на регіональному та макрорівнях є найбільш
актуальною та важливою задачею [5]..
Література:
1. Сучасні перспективи розвитку систем
економічної безпеки держави та суб’єктів господарювання: монографія [за заг.
ред. проф. Мігус І.П.]. – Черкаси: ТОВ «МАКЛАУТ». – Черкаси, 2012. – 636 с.
2.
Бєлов О.
Ф. Економічна безпека України: пріоритети та механізми забезпечення [Електронний ресурс] / О.Ф.
Бєлов // Економічна безпека в стратегії реформ. –
Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/belov/6.htm.
3. Кириченко О. А., Мелесик С.В. Економічна
безпека банківської системи України в умовах глобальної фінансової кризи / О.
А. Кириченко, С.В. Мелесик // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №8 (98).
– С.223-232.
4. Мігус І.П., Зачосова Н.В. Особливості
управління економічною безпекою окремих видів вітчизняних фінансових
посередників / І.П. Мігус, Н.В. Зачосова / Сталий розвиток економіки :
всеукраїнський науково-виробничий журнал. – 2012. – №7 (17). – С.25-29.
5.
Иволга А. Б. Экономическаябезопасность и
еесоставляющиекак основа жизнедеятельностикорпорации / А. Б. Иволга //
Молодойученый. – 2012. – №1. Т.1. – С. 113-116.
| 
