РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В НАЦІОНАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ

Безбожний В.Л., Плескач Б.В.

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Луганськ,

ТОВ «Метінвест Холдинг», м. Донецьк

Сучасні умови господарювання та ринкового оточення створюють нові більш складні та багатоаспектні завдання менеджменту підприємств як з науково-теоретичної, так і практичної площини. Розвиток науки та практики управління ставить за головний пріоритет життєздатності підприємств його безпечний розвиток. Соціально-економічна безпека підприємства, а саме рівень її забезпечення, може бути якісною характеристикою контактної взаємодії підприємства з суб'єктами внутрішнього та зовнішнього середовища на певному тривалому проміжку часу. У процесі забезпечення економічної безпеки необхідно приділяти увагу взаємодії як усередині підприємства, так й зовнішнім контрактним взаємовідносинам, адже у взаємодії відтворюється результат. Особливої значущості питання виживання в бурхливих конкурентних ринкових умовах та подальшого безпечного розвитку набувають по відношенню до великих промислових підприємств. Такі підприємства, враховуючи структуру та тенденції української економіки, здебільшого є містоутворюючими та основними працедавцями в межах окремих регіонів чи галузей. Отже соціально-економічна безпека великих промислових підприємств є ключовим елементом в інтегрованій комплексній структурі національної економічної безпеки, яка має значне соціальне значення.

Практика і наукові дослідження показують те, що організація сучасної діяльності підприємств потребує створення нової чи удосконалення наявної системи економічної безпеки, яка б ураховувала ті негативи, що може спричинити економічна дія щодо підприємства суб'єктів як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ. Також при оцінці та подальшому забезпеченні економічної безпеки підприємства важливою характеристикою, яка має опосередкований вплив, є масштаб діяльності підприємства та його роль в регіональній та національній соціально-економічній системі.

Говорячи про великі промислові підприємства треба зазначити про їх надзвичайно важливу роль у розвитку вітчизняної економіки. Такі підприємства, у більшості випадків, є містоутворюючими, а отже, їх діяльність має не тільки економічні, але й суттєві соціальні наслідки. Сучасні умови діяльності великих промислових підприємств є доволі складними та небезпечними через наявність численних загроз. Джерела загроз дислокуються як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі підприємств. Головною причиною виникнення загроз є незабезпечення економічних інтересів учасників ринкових і позаринкових відносин. Роль людського чинника в таких відносинах є провідною, а його вплив на функціонування підприємств може бути як позитивним, так і негативним. За таких умов однією з головних цілей діяльності підприємств має бути забезпечення їх соціально-економічної безпеки.

У структурі національної економіки України основну домінанту розвитку мають великі підприємства, які належать здебільшого до промислової галузі господарства. У даний час можна виділити дві точки зору на промисловий потенціал України та роль великих підприємств в ньому. Згідно з першою, яку можна назвати "ліквідаторською", промисловість України не конкурентоздатна, бо є сировинною та дуже енергозалежною. Конкурентоздатність такої промисловості можливо досягти лише шляхом повної перебудови її структури з акцентом на високотехнологічні галузі.  Прибічники цього підходу говорять або про масове та організоване виведення підприємств з експлуатації, або про стихійні закриття підприємств, що підійшли до межі банкрутства [1, 7]. В обох випадках – "жодної підтримки нерентабельним підприємствам, а рентабельні випливуть самі". Інша полярна точка зору розглядає існуючі промислові структури як "становий хребет" економіки країни і орієнтується на "державне управління в надзвичайних ситуаціях", до яких можна віднести становище в промисловості в період фінансово-економічної кризи [2, 10].

Якщо промислові підприємства будуть спиратись та сподіватись лише на державну підтримку своїй діяльності, то буде простежуватись велика залежність від політичної кон’юнктури та того, якої точки зору будуть дотримуватись високопосадові особи державних органів влади.

Саме тому при розгляді питань забезпечення соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств варто орієнтуватись на висхідний зв’язок між соціально-економічними системами різних рівнів. Простіше кажучи соціально-економічна безпека великого промислового підприємства певною мірою формує рівень такої безпеки регіону (галузі), а слідом за цим – держави. Враховуючи специфіку структури промисловості сучасної економіки України та значущість промислових підприємств, варто говорити, мабуть, про шлях еволюційного розвитку існуючих промислових підприємств при координуючій ролі загальнопромислових структур.

Такі процеси ведуть до нестабільності внутрішнього становища на великих промислових підприємствах, зміні меж підприємств, що ускладнює нормальне функціонування таких підприємств. Значною мірою зникає тверде підґрунтя, структурний каркас діяльності підприємств та постають питання забезпечення власної соціально-економічної безпеки.

Перераховані процеси, з одного боку, можуть розглядатися як неминучі "хвороби зростання", пов'язані з входженням підприємства в соціально-економічне середовище, що змінилося, з іншого – як результат конкретних суб'єктивних рішень, підприємств, що приймалися керівництвом (у значно меншою мірою – іншими працівниками). Тому варто говорити про вплив на стан соціально-економічної безпеки підприємств процесів як ендогенного, так і екзогенного характеру.

Промислові підприємства є основним джерелом поповнення бюджетів різних рівнів, також підприємства даної галузі тісно взаємопов’язані з будівництвом й виступають у цьому зв’язку одночасно як покупець та постачальник. Одночасно з цим, промислові підприємства є лідерами й негативного змагання, а саме збиткових підприємств, які вимагають більш активних та рішучих дій у сфері забезпечення соціально-економічної безпеки. Основна частка серед промислових підприємств припадає на переробну та видобувну галузі, основна концентрація яких спостерігається у Східному регіоні України.

У Східному регіоні України промислові підприємства найчастіше є містоутворюючими, тобто поповнюють значну частину місцевих бюджетів, мають велике значення для зайнятості населення регіону, відіграють соціальну, подекуди політичну роль у соціально-економічних відносинах регіону.

При дослідженні питань забезпечення соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств важливим аспектом є врахування взаємозв’язку та взаємовпливу соціально-економічних систем різних рівнів. Врахування місця підприємства в вертикальних та горизонтальних інтеграційних структурах, ймовірного впливу заходів сек'юріті менеджменту на соціальне становище, зайнятість та загальний економічний стан регіону чи галузі. Саме це дозволить повною мірою скористатись керівництву таких підприємств новими можливостями функціонування в умовах соціально-орієнтованої економіки, нової економіки знань, інституціонального середовища та глобалізації.