ЕКОНОМІЧНА
БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ:
НОВІ
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОГЛЯДИ
В.О. Бараннік
Регіональний філіал Національного
інституту стратегічних досліджень в м. Дніпропетровську
На
перший погляд зв’язок між цими поняттями цілком очевидний: однією із основних інституціональних
економічних одиниць є підприємство, а із сукупності таких і деяких інших
(домашні господарства та управління) одиниць складається держава (також
інституціональна економічна одиниця більш високого рівня). Не зважаючи та такий
очевидний взаємозв’язок, відповідних концептуальних підходів, щодо зв’язку
розуміння економічної безпеки підприємства та безпеки суб’єктів більшого рівня
ієрархії (економічної безпеки держави, національної безпеки держави) практично
не існує. В даній роботі пропонується, в більшому ступені,
концептуально-філософський авторський погляд на можливий зв’язок між рівнем
економічної безпеки підприємства та рівнями економічної та національної безпеки
держави.
В основу погляду покладено
визначення національної безпеки, яке наведено в Законі України «Про основи
національної безпеки України» [1], а саме: «національна безпека - захищеність
життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої
забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і
нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах
правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та
оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки,
науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення,
забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та
пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових
послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів,
податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності,
ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності,
монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування,
промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних
технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій,
використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту
екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного
управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним
інтересам (перелік основних сфер
життєдіяльності внесений згідно із Законом N 2411-VI (2411-17) від
01.07.2010).
Звернемо
увагу на два моменти даного визначення: по-перше, національна безпека
передбачає захищеність певних (життєво важливих) інтересів різних суб’єктів
(людини, суспільства та держави), по-друге, кількість життєво важливих сфер де
передбачається захист інтересів від реальних та потенційних загроз є достатньо
великим. В такому разі відповідь на питання в якому ступені та кого держава
повинна захищати є не зовсім простим. В той же час, можна зазначити, що стаття 5 Закону [1] дає однозначну відповідь щодо пріоритетності прав та
свобод людини та громадянина. Переваги певних сфер забезпечення
національної безпеки в Законі не визначено.
Таким чином, якщо відштовхуватися
від даного визначення національної безпеки, формулювання поняття економічної
безпеки держави повинно враховувати як стан захисту економічних
інтересів (до яких, в першу чергу, треба віднести рівень добробуту), так й
інтересів інших вищенаведених сфер, які, за своєю суттю не є економічними, але
значним чином пов’язані (залежні та взаємозалежні) з економічною сферою
життєдіяльності. В якості підтвердження необхідності саме такого підходу
наведемо слова з роботи [2]: «Жоден компонент національної безпеки не може повністю
компенсувати відсутність іншого. Як для автодорожнього руху потрібні не лише
авто й дороги, а й розгалужена інфраструктура (відповідні галузі промисловості,
кадри, станції технічного обслуговування, ефективне впровадження правил
дорожнього руху тощо), так само національна безпека не може зводитися лише до
якогось одного фактора, наприклад військового. Поза тим оптимальне поєднання
компонентів - ефективна формула безпеки - не є чимось застиглим. Роль складових
змінюється у залежності від ситуації, що зумовлює потребу в безперервному
оновленні». Крім того, скористаємося вищенаведеним порівнянням з автодорожнім
рухом для формування подальших концептуальних поглядів, а саме, для визначення
поняття «економічна безпека підприємства».
Для визначення поняття економічна
безпека підприємства необхідно, по-перше, визначити життєво важливий
економічний інтерес – тут, я думаю, що переважна більшість такий інтерес визначить
як досягнення певного (високого) рівня прибутків. По-друге, ступінь захисту
інших інтересів, як і сам їх перелік залишається відкритим питанням.
Повертаючись до автомобільної
теми зазначимо, що в запропонованій трактовці, економічну безпеку можна
порівняти з відстанню, яку подолали держава (колона автомобілів) або
підприємство (окремий автомобіль). Не треба доводити, що колона буде рухатися значно
повільніше ніж окремий автомобіль, тобто рівень забезпечення добробуту
(економічного інтересу) для підприємства є вищим ніж для держави. В цілому тут
є об’єктивні та суб’єктивні фактори, серед яких можна навести чисельність
колони (необхідність держави забезпечувати певний рівень добробуту всіх його
верств, в тому числі дітей та пенсіонерів). Але, існують і інші складові
економічної безпеки – в даному порівнянні їх можна визначити як якість поїздки.
І от тут, переваги автомобіля (особливо якісні) не завжди існують або чітко не
визначені.
Економічна теорія та практика
підтверджує, що найбільші темпи розвитку демонструє ринкова економіка, яка, в
наших порівняннях, саме і полягає в максимальному ступені зменшення державної
частки (розміри автоколони). При цьому конкурентні умови діяльності приватних
підприємств забезпечують максимальну ефективність виробництва (змагання окремих
автомобілів визначає їх безспірний пріоритет в швидкості). В той же час, якісні
показники ефективного розвитку не завжди відповідають рівню отриманого
добробуту. Більше того, іноді саме завдяки ігноруванню забезпечення захисту
деяких інших інтересів (мається на увазі соціальні, екологічні та інші) і
досягається існуючий стан розвитку.
Так, як нами вже було визначено
вище, основним пріоритетом національної безпеки є забезпечення прав та свобод
людини. В практиці забезпечення економічної безпеки держави це визначається в
прийнятті державою цілого пакету соціальних та інших гарантій (забезпечення
певного рівня якості життя, державної незалежності тощо). Що стосується
кількісно-якісних показників життя людини то, як показано в Доповіді про
розвиток людини 2010 року «Реальне багатство народів: шляхи до розвитку людини»
[3, с. IV]: «Сьогодні майже повсюдно визнано, що успіх країни чи добробут
індивіда не можуть вимірюватися тільки грошима. Дохід, розуміється, має
величезне значення: без ресурсів будь який прогрес буде утруднений. В той же
час, ми повинні також оцінювати, чи має людина можливість вести тривале та здорове
життя, чи має вона можливість отримати освіту та чи вільні вони використати
свої знання та таланти для формування власної долі». Це стосовно держави, що
стосується підприємства, та рівня забезпечення інших складових економічної
безпеки, то тут ситуація має величезні коливання: від повного ігнорування
невиробничих потреб людини до впровадження принципів соціальної
відповідальності бізнесу та гарантування більш високих рівнів якості життя свої
працівників.
Хочеться
визначити ще одну особливість взаємозв’язку між економічною безпекою держави та
економічною безпекою окремого підприємства. Так, як вже попередньо визначено,
забезпечення рівня добробуту (основної складової економічної безпеки) в
окремому підприємстві, здебільшого, є вищим ніж в державі в цілому. В той же
час, повертаючись знову до автомобільної теми, причинами подолання більшої
відстані можуть стати і не завжди прийнятні заходи до яких можна віднести і
субсидіювання, неповернуті кредити, перерозподіл державної власності, тіньова
економіка тощо (тобто, подолана відстань не самостійно, а з допомогою інших – в
першу чергу держави). Таким чином, високий рівень добробуту окремого
підприємства (певним чином і високий рівень економічної безпеки підприємства),
якщо він забезпечений на фоні або за рахунок низького рівня добробуту держави
(низького рівня економічної безпеки держави) не може вважатися за такий. Все це
можна віднести і до порівняння рівнів економічної безпеки держави та
підприємства. Але, якщо для держави певними чином визначаються і інші складові
економічної безпеки (наприклад шляхом введення та оцінки рівня безпеки таких
складових як енергетична (в випадку наших порівнянь - ефективність використання
та кількість витраченого пального для автомобіля), зовнішньоекономічна,
фінансова, інвестиційна та інноваційна складові, екологічна тощо), визначити їх
для окремого підприємства майже не можливо.
В
якості можливого варіанту оцінки саме інтегрального рівня економічної безпеки
підприємства можна запропонувати таку форму оцінки діяльності підприємства як
IPO (в випадку наших порівнянь – ринкова вартість автомобіля). Безумовно, в
загальному випадку IPO визначає очікування, щодо потенційної діяльності
підприємства, має непостійний динамічний характер змін, але, як ми зазначали
вище, і безпека також динамічно змінюється в залежності від ситуації.
Таким
чином, не зважаючи на певну невизначеність трактування поняття економічна
безпека підприємства (в першу чергу при формуванні переліку інших
(неекономічних) основних сфер забезпечення інтересів) визначений зв’язок
показує необхідність врахування стану захисту інтересів окремого підприємства
на фоні забезпечення відповідних інтересів і держави в цілому.
Література
1. Закон України «Про основи національної безпеки
України» [Електронний ресурс] / 19 червня 2003 року №964-IV, режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15
2. Батюк В. Еволюція
концепцій міжнародної і національної безпеки [Електронний ресурс] / Батюк В. // "Спостерігач",
№ 25, червень 1996 року, режим доступу: http://www.ucipr.org.ua
3. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека. 20-е юбилейное издание
[Электронный ресурс] / ПРООН,
режим доступа: http://hdr.undp.org/en/reports/global/hdr2010/chapters/ru/
|
