ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СПІВПРАЦІ З ПОТЕНЦІЙНИМИ ІНВЕСТОРАМИ ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ

В.А. Власенко, к.е.н., доцент

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет

економіки і торгівлі», м. Полтава, Україна

У сучасних умовах господарювання надзвичайно важливим напрямом удосконалення організаційно-економічного механізму управління розвитком системи споживчої кооперації України є поліпшення роботи з потенційними інвесторами з метою залучення додаткового капіталу для її подальшого розвитку.

Теоретичні, методичні та практичні основи дослідження особливостей функціонування організацій і підприємств системи споживчої кооперації в ринковому середовищі заклали провідні вчені: Б. Мартос, І. Витанович, М. Туган-Барановський, О. Чаянов, В. Апопій, С. Бабенко, С. Гелей, П. Балабан, О. Березін, Я. Гончарук, І. Маркіна, Г. Скляр, Н. Ушакова, А. Фрідман та ін. [1–3]. Окремі напрями оптимізації діяльності кооперативних підприємств та організацій передбачено у Стратегії розвитку системи [4]. Разом з тим, існують суттєві проблеми у питанні формування ефективного економічного механізму управління розвитком системи, одним із напрямів вирішення яких є залучення потенційних інвесторів.

Метою дослідження є розробка прикладних рекомендацій щодо удосконалення механізму співпраці з потенційними інвесторами підприємств та організацій споживчої кооперації України.

Для системи споживчої кооперації України на рівні її організацій, підприємств, споживчих товариств, об’єднань власного господарства нами пропонуються основні напрями удосконалення механізму співпраці з потенційними інвесторами [5]:

1. Перегляд відносин власності шляхом включення потенційних інвесторів як асоційованих членів до участі у роботі організацій і підприємств системи тимчасово – на період реалізації інвестиційного проекту чи програми. При цьому, необхідно забезпечити участь інвесторів у роботі зборів пайовиків в межах кооперативних дільниць, залучати їх до контролю використаних коштів правлінням, забезпечити можливості інвестора як тимчасового члена у праві на отримання кооперативних виплат за результатами роботи кооперативних організацій і підприємств. Це, на наш погляд, стимулюватиме ініціативу інвесторів вкладати кошти у розвиток суб’єктів господарювання.

2. Створення координаційної ради на базі місцевих органів виконавчої влади (облдержадміністрацій, обласних чи міських рад) по формуванню переліку потенційних об’єктів для здійснення капіталовкладень та списку потенційних інвесторів. Здійснити запропоновані заходи можна завдяки співпраці організацій і підприємств системи з потенційними інвесторами через безпосереднє посередництво представників провідних управлінь облдержадміністрацій.

В управлінні працюють фахівці, до посадових обов’язків яких включаються функції реєстрації надходження заявок на здійснення інвестицій у країну-реципієнта, розміщення інформації у друкованих джерелах масової інформації і через мережу Інтернет. Саме для цього пропонується наділення повноваженнями працівника (інструктора) із виділеного відділу організаційного розвитку підприємств та організацій на рівні облспоживспілок, райспоживспілок, районних споживчих товариств, який би щотижня зміг відстежувати за змінами настроїв і уподобань потенційних інвесторів до залучення капіталу у національну економіку шляхом співпраці з представником управління, формував список потенційних об’єктів інвестування на низових рівнях управління (сільські споживчі товариства, райспоживспілки, районні споживчі товариства), своєчасно подавав інформацію про об’єкти інвестування представнику облдержадміністрації, організовував, у разі прийняття, зустрічі потенційних інвесторів з керівництвом кооперативних організацій і підприємств, що бажають отримати капіталовкладення.

Як ми бачимо, для здійснення своїх повноважень представнику від споживчої кооперації не потрібно здійснювати понаднормову роботу, необхідне лише розширення у посадовій інструкції фахівця кола функцій щодо участі у роботі координаційної ради з метою стимулювання надходження інвестиційних ресурсів. На рівні облдержадміністрації взагалі непотрібно проводити організаційних змін, оскільки функції підрозділу якраз і передбачають зазначену діяльність.

Для оперативності фахівцю від споживчої кооперації пропонується виходити на офіційний веб-сайт облдержадміністрації, слідкувати за останніми змінами у його структурі, по-можливості, своєчасно подавати заявки від організацій (підприємств) системи щодо необхідності співпраці між ними і потенційними інвесторами.

Таким чином, запропоновані нами заходи мають бути підпорядковані сформованому організаційно-економічному механізму управління розвитком підприємств та організацій споживчої кооперації, який показуватиме перспективи функціонування і постійного розвитку цих структур у довгостроковому періоді.

Перспективними напрямами подальших наукових досліджень залишаються проблеми реформування економічного механізму управління розвитком системи споживчої кооперації України.

Література

1. Бабенко, С. Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці : [монографія] [Текст] / С.Г. Бабенко. – К. : Видавництво „Наукова думка”, 2003. – 332 с.

2. Березін, О. В. Стан та шляхи підвищення ефективності заготівельної галузі споживчої кооперації України : [монографія] [Текст] / О. В. Березін, Л. М. Березіна, Н. В. Бутенко. – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2007. – 193 с.

3. Маркіна, І. А. Необхідність та шляхи перебудови системи управління споживчої кооперації України : текст лекції з курсу „Менеджмент підприємства” для студ. вищих коопер. навч. закладів [Текст] / І. А. Маркіна. – Полтава : РВВ ПКІ, 2000. – 15 с.

4. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) [Текст] / кер. авт. колек. С. Г. Бабенко. – К. : Укоопспілка, 2004. – 62 с.

5. Шимановська-Діанич, Л. М. Організаційно-економічний механізм управління розвитком підприємств та організацій споживчої кооперації України : теорія і практика : [монографія] [Текст] / Л. М. Шимановська-Діанич, В. А. Власенко. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2010. – 341 с.