Використання адміністратором правових інструментів в діяльності підприємства

О.Р. Шарко

Східноукраїнський національний університет імені В. Даля

м. Луганськ, Україна

В регулярній діяльності адміністратори підприємства вирішують різноманітні завдання для успішного функціонування власної сфери відповідальності. Виконувати свої прямі та делеговані обов’язки адміністратору допомагає набір певних інструментів. Набір таких інструментів умовно можна представити, як показано на рис. 1. Пропорційність використання тих чи інших інструментів залежать від особливості діяльності підприємства.

Рис. 1. Інструменти адміністратора

До економічних інструментів слід відносити такі інструменти, які спрямовані на зміну (збільшення, зменшення, приріст, відхилення тощо) економічних результатів сфери відповідальності адміністратора. Вибір та комбінація даних інструментів залежить від рівня складності цілей, визначених для певного адміністратора.

Функціональними інструментами адміністратор користується в процесі виконання своїх прямих функціональних обов’язків.

Адміністратор – це, перш за все, керівник, незалежно від рівня управління. Тому для якісного функціонування кваліфікаційних кадрів, які знаходяться у підлеглості певного адміністратора, він застосовує соціально-психологічні інструменти [1]. Так, наприклад, доброзичливий мікроклімат колективу сприяє підвищенню його працездатності та продуктивності. Заохочення та персональна мотивація кожного з співробітників є важливим пріоритетом діяльності будь-якого адміністратора.

Слід зауважити, що коли керівник організовує та налагоджує роботу свого колективу, то він цілком і повністю відповідає за кінцевий результат. Тому велика відповідальність примушує адміністратора не тільки знати свої права та обов’язки, але й грамотно використовувати всі необхідні правові інструменти в процесі діяльності та чітко формувати правове забезпечення роботи своєї структурної одиниці.

Правове забезпечення – це сукупність правових норм, що регламентують правовідносини та виникають в процесі функціонування суб'єкта господарської діяльності, а також визначають юридичний статус результатів його діяльності [2].

До правових інструментів автор відносить:

правові документи, які створюються всередині підприємства та діють у рамках держави;

правові документи, які супроводжують усі види співпраці, які забезпечують ефективну діяльність адміністраторів будь-якого рівня управління.

Досвідчений адміністратор повинен знати свої права, свободи та обов'язки, законодавство і інші нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини у сфері професійної діяльності, права і обов'язки працівників і працедавця, професійні права і обов'язки, способи захисту прав і обов'язків, заходи відповідальності, яка настає при порушенні чинного законодавства [3].

Всі правові інструменти адміністратора умовно можна поділити на три рівня впливу: макро, мікро та нано (рис. 2).

До макрорівня відносяться нормативно-правові акти та постанови, які регулюють правовідносини, що виникають в процесі впливу зовнішнього середовища непрямої дії на підприємство. До макрорівня слід відносити всі нормативні документи вищого державного рівня: від кодексів до законів, актів та постанов міністерств.

До макрорівня відносяться нормативно-правові акти та постанови, які регулюють правовідносини, що виникають в процесі впливу зовнішнього середовища прямої дії на підприємство. Перш за все, до них відносяться регулюючі документи щодо відносин підприємства з постачальниками, партнерами, органами місцевого самоврядування, клієнтами, кредиторами, власниками тощо.

До нанорівня відносяться нормативно-правові акти та постанови, які регулюють правовідносини, що виникають в процесі впливу внутрішнього середовища підприємства. Адміністратори підприємства беруть учать у розробці статуту підприємства, всіх положень та посадових інструкцій, формують та удосконалюють функціональний та організаційний розподіл праці, а також забезпечують відповідність юридичним нормам умов та засобів роботи кожного свого підлеглого працівника.

Рис. 2. Рівні правового забезпечення адміністратора підприємства

Сьогодні на сучасних підприємствах правове забезпечення діяльності є прерогативою юридичних відділів, проте тільки сумісне поєднання економічних, управлінських та юридичних знань може сформувати ефективне правове поле та забезпечити багатоаспектний погляд на вирішення питань функціонування кожного з відділів.

Таким чином, можна стверджувати, що адміністратор будь-якого рівня управління має знати всі можливі інструменти, що забезпечують якість результатів вирішуваних завдань, та вміти формувати необхідний персональний набір інструментів для компетентного управління.

Література

1. Теорія і практика ділового адміністрування: навч. посіб. / [Дібніс Г.І., Ромахова О.О., Держак Н.О. та ін.]. — Луганськ : Ноулідж, 2009. — 487 с.

2. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. — [2-е изд.]. — М., 2003. — С .108.

3. Общая теория права: курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. — М.: ЮРИСТ, 2001. — С. 412—429.