Підходи до визначення сутності механізму фінансового забезпечення партнерських відносин

Н.О.Крихівська

Івано-Франківський національний університет нафти і газу,

м. Івано-Франківськ, Україна

  Опрацьовуючи наукові джерела, зустрічаємось із твердженнями, що фінансове забезпечення реалізується за допомогою фінансового механізму, і є одним із методів його здійснення чи складовою. Однак, деякі дослідження сучасників, дозволяють нам відхилитись від даних переконань та розглядати механізм фінансового забезпечення партнерських відносин як самостійну категорію. Доказом цього є практичні дослідження процесу фінансового забезпечення будь-яких економічних відносин підприємства, що опираються на механізм формування та розподілу фінансових ресурсів для забезпечення їх здійснення [6]. У зв’язку із відсутністю у науковій літературі тлумачення понять «механізм фінансування» чи «механізм фінансового забезпечення», виникає необхідність на основі тлумачень категорії «фінансовий механізм», визначити сутність поняття «механізм фінансового забезпечення», а конкретніше «механізм фінансового забезпечення партнерських відносин».

Термін «механізм» у перекладі з грецької означає знаряддя, машина. Згідно із науковими трактуваннями, поняття «механізм» є багатозмістовним. Так, під механізмом розуміють внутрішній устрій (будову), систему чого-небудь, наприклад, державний механізм управління [9]. Механізм – це також сукупність станів і процесів, з яких складається яке-небудь фізичне, хімічне, фізіологічне, психологічне чи будь-яке інше явище, наприклад, механізм мислення [8]. В економічній енциклопедії поняття «механізм» визначається як «послідовність станів, процесів, що визначають собою якусь дію, явище», або ж як «систему, устрій, що визначає порядок якогось виду діяльності» [2, с.355].

Звичайно, дещо вужчим за значенням, є поняття «фінансовий механізм». Зважаючи на різноплановість визначень та підходів до його тлумачення, варто розглянути їх детальніше. Найбільшої уваги заслуговують два підходи до трактування сутності фінансового механізму.

Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування самих фінансів. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що й характеризує фінансову «техніку». На підставі цього підходу й вихо-дить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин.

Другий підхід до розгляду поняття «фінансовий механізм» полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів та важелів впливу на стан і розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Зважаючи на такий аспект сутності фінансового механізму, слід чітко визначити його складники та структуру.

Незважаючи на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття «фінансовий механізм» не існує. Так, у монографічній та навчальній літературі «фінансовий механізм» значною мірою визначається як сукупність його елементів, що не можна вважати достатньо економічно обґрунтованим [5].

У широкому значенні трактує фінансовий механізм В.М.Родіонова, визначаючи його як сукупність способів організації фінансових відносин, що використовуються суспільством з метою забезпечення сприятливих умов для економічного розвитку. Фінансовий механізм за В.М. Родіоновою включає види, форми і методи організації фінансових відносин та способи їх кількісного визначення [7, с.12]. Г.Г. Кірейцев розглядає це поняття у контексті діяльності підприємницьких структур, він зазначає, що фінансовий механізм - це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства [10]. В.Д. Базилевич та Л.О. Баластрик пропонують визначати фінансовий механізм  як сукупність економіко-організаційних та правових форм і методів управління фінансовою  діяльністю держави у процесі створення й використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення [1].

Варто врахувати також тлумачення О.М. Ковалюка, який визначає фінансовий механізм  як систему фінансових форм, методів, важелів та інструментів, які використовуються у фінансовій діяльності держави і підприємств за відповідного нормативного, правового та інформаційного їхнього забезпечення, в контексті відповідної фінансової політики на мікроекономічному та макроекономічному рівнях [4]. Дещо завужуючи суть аналізованого поняття, А.М.Задорожна зводить фінансовий механізм підприємства до системи управління фінансами підприємства з метою досягнення максимального прибутку [3, с.10].

Зважаючи на відсутність в економічній літературі досліджень сутності категорії «механізм фінансового забезпечення»  та враховуючи вчення різних авторів щодо поняття «фінансовий механізм», на наш погляд, механізм фінансового забезпечення партнерських відносин варто розглядати як сукупність форм, методів, інструментів, способів організації фінансових відносин з формування достатніх обсягів фінансових ресурсів, їх ефективного розподілу та використання для забезпечення пошуку потенційних партнерів, налагодження, здійснення та завершення партнерських стосунків, а також вивчення кількісних та якісних параметрів оцінки результатів ефективності  ведення партнерської співпраці.

Література

1.                        Базилевич В. Д. Державні фінанси : навч. посіб. / В. Д.Базилевич, Л. О. Баластрик ;за заг. ред. Базилевича В. Д. –К. : Атака, 2004. – 418 с.

2.                        Економічна енциклопедія: у 3 т. редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К [Т. 2].: Вид. центр «Академія», 2001. –848 с.

3. Задорожная А.Н. Финансы организации (предприятия) : [учебник] / Задорожная А.Н.– М. : МИЭМП, 2010. – 200 с.

4. Ковалюк О. М. Фінансовий  механізм організації економіки : проблеми теорії і практики. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка,2002. – 354 с.

5.Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Крупка М. І. –Л. : Вид. центр Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2001. – 608 с.

6. Мудрик К.О.Основні аспекти механізму фінансового забезпечен-ня зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах сучасності [Електронний ресурс] – Режим доступу до електронного ресурсу:

http://www.rusnauka.com/10_DN_2013/Economics/2_132768.doc.htm

7. Родионова В.М. Финансы.:учеб./ В.М.Родионова, Ю.Я.Вавилов, Л.И. Гончаренко и др. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 400 с.

8. Сліпушко О.М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.

9.  Універсальний словник-енциклопедія - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.

10. Фінанси підприємств : навч. посіб. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Г. Г. Кірейцева. – К. : ЦУЛ, 2002. – 340 с.