Вітаю Вас Гість | RSS Понеділок
29.04.2024, 04:45
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Яцюк О.С. Управління майбутнім в теорії соціального раціоналізму

Управління майбутнім в теорії соціального раціоналізму

О. С. Яцюк

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

м. Івано-Франківськ, Україна

 

В сучасних умовах, коли світова фінансова криза проявила суттєві проблеми розвитку економічних систем багатьох держав і під сумнів поставлені практично усі існуючі теорії економічного розвитку, виникає необхідність пошуку нового теоретичного базису, що уможливлював би конструювання такої економічної системи, яка б забезпечувала довгостроковий сталий суспільний розвиток. Об’єктивні передумови стати таким теоретичним базисом є у теорії соціального раціоналізму – філософській концепції суспільного благополуччя, яка стверджує, що істинними підставами формування людьми різних соціальних конструкцій (моральних, економічних, державних) є принципи розуму. Основним аспектом формування соціального раціоналізму є визначення історично значимої суспільної мети як основи побудови державного устрою. Так як головна ціль суспільства – забезпечення його довгострокового благополуччя, соціальний раціоналізм передбачає формування такої системи управління, яка забезпечувала б досягнення даної мети; держава тут виступає знаряддям досягнення соціумом поставленої мети, а моральні принципи і цінності є фундаментом соціальних конструкцій [1].

На відміну від інших підходів, в соціальному раціоналізмі не минуле, а цільове майбутнє визначає сьогодення. Відповідно, теперішнє є безкомпромісним до минулого, якщо це минуле не має цінності, проте уявлення про це майбутнє, потреба перетворень дійсності здебільшого обумовлена негативними явищами сьогодення і минулого. Це твердження багато в чому пояснює тенденції в кінці ХХ – на початку ХХІ століть до революційних змін суспільного та політичного устрою в багатьох державах. Саме відсутність бажаного цільового майбутнього попри констатацію нейтральних чи прийнятних негативних тенденцій в теперішньому спонукає суспільство до рішучих (часто радикальних) дій.

Підсумовуючи сказане вище, слід погодитися з думкою професора А. Кендюхова [1], що на основі соціального раціоналізму ми можемо створити раціональні ціннісну систему, державний механізм і економічну модель, що забезпечують суспільству його довгострокове благополуччя.

 

Література

1. Теория социального рационализма [Електронний ресурс] // Личная страница Александра Кендюхова. – Режим доступу: http://kendyuhov.in.ua/index.php?type=full&name=teor_soc_ratio.htm

Категорія: 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (06.12.2013) | Автор: Яцюк О.С.
Переглядів: 534 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz