Теоретичні аспекти стратегічного управління діяльністю ВНЗ

Маркіна І.А.

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка,

м. Полтава, Україна

Бортник І.В.

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка,

м. Полтава, Україна

Розвиток ринкових відносин тісно пов'язаний із процесом становлення менеджменту в освітній галузі. Впровадження управлінської концепції у практику існування вищих навчальних закладів дає можливість формувати раціональні освітні програми, гнучко підходити та реагувати на кон’юнктуру освітнього ринку, вміти орієнтуватися у складних умовах ринкової конкуренції. Концептуальна схема освітнього закладу [4, с. 280] передбачає у функціях менеджменту наступне: управління якістю освітнього процесу; управління маркетингом освіти; управління зовнішніми зв’язками. Всі зазначені складові, безперечно, потребують розробки та адаптації стратегічних аспектів їх реалізації.

Стратегія – це фактично заява про напрямки діяльності. Стратегічне спрямування вищого навчального закладу, на нашу думку, задається п’ятьма компонентами:

– сфери діяльності: ринками, які передбачається обслуговувати, та споживчими сегментами, які необхідно завоювати закладу вищої освіти;

– переваги: позицією, яка відрізняє діяльність ВНЗ від конкурентів;

– доступність: комунікаціями і каналами надання освітніх послуг, що застосовуються для охоплення цільового ринку;

– види діяльності: відповідним масштабом та асортиментом освітніх та інших послуг, які здатен пропонувати ринку вищий навчальний заклад;

– адаптація: пристосування обраної стратегії до виникаючих загроз та можливостей ринку.

Зазначені компоненти взаємоповязані: при зміні одного з елементів всі інші повинні переглядатися. Таким чином, результат поєднання цих компонентів є інтегральною величиною, що у сукупності і формує управлінську стратегію ВНЗ .

Відносно закладів вищої освіти, науковці мають різні погляди щодо необхідності стратегічного управління їхньою діяльністю. Деякі автори, серед яких і Доренфорд [7], що багато років очолював Лондонську школу економіки, висловлюються проти ідеї стратегічного управління розвитком вищих навчальних закладів, вважаютчи його інструментом лише кризових ситуацій.

Г. Келлер [9], П. Блау [6], Дж. Дюдерштадт [8] у своїх наукових працях не лише обгрунтували необхідність стратегічного планування для закладів вищої освіти, а й виокремили найважливіші складові цього процесу. Г. Келлер [9] відніс до них три внутрішніх (традиції та цінності, сильні та слабкі сторони, можливості і пріоритети керівництва) і три зовнішніх аспекти (тенденції навколишнього середовища, напрями розвитку ринку освіти та конкурентну ситуацію). П. Блау [6] особливо наголошував на необхідності структурної організації творчої діяльності ВНЗ та відмічав при цьому можливість конфлікту між академічною бюрократією і творчим потенціалом навчального закладу. Дж. Дюдерштадт [8] дослідив основні визначальні сили стратегічного планування (фінансові імперативи, зміну потреб суспільства, технічний прогрес та ринкові умови). Він розрізняв професійну та класичну вищу освіту і вважав, що професійна освіта повинна вдосконалюватися внаслідок змін, виникаючих у тих професійних сферах, для яких вищий навчальний заклад готує спеціалістів. П. Лоранж [10] описав основні стратегічні напрями створення ВНЗ суспільно необхідної цінності: наукові дослідження (створення нових знань), навчання (розповсюдження знань) та задоволення освітніх потреб суспільства.

Більшість науковців наголошують, що маркетингове стратегічне планування відбувається на трьох-чотирьох рівнях управління.                      С.С. Гаркавенко [3] зазначає, що це управління на корпоративному рівні (на рівні компанії), на рівні стратегічної бізнес-одиниці (СБО) та на рівні товару. А.В. Войчак [2] описує стратегічне управління на корпоративному (загально-фірмовому), дивізіонному (окремих підрозділів), бізнесовому (окремих напрямів діяльності) та продуктовому (окремих груп чи видів продукції) рівнях. Г. Ассель [1] виокремлює стратегічне управління на рівні компанії в цілому, та на рівні конкурентних продуктів. Рівні управління за А. Коротковим [5] виглядають наступним чином: корпоративний рівень – визначення напрямку бізнесу; портфельний рівень – розробка та планування всіх рішень по портфелю продукції; рівень СБО – поєднання функціональних рішень та стратегічних планів по конкретній СБО; інструментальний рівень – координація рішень і планів за інструментами у відношенні окремих товарів. Безумовно, кількість стратегічних рівнів управління залежить від того, в одній чи кількох сферах діяльності присутня організація, один чи кілька різновидів товарів/послуг вона пропонує ринку.

Стосовно діяльності навчальних закладів, особливо ВНЗ, ми схиляємось до позиції А. Короткова. Існує корпоративний рівень управління ВНЗ, портфельний рівень – управління за напрямами спеціальностей, рівень СБО – управління за окремими спеціальностями, інструментальний рівень – координація рішень і планів за інструментами у відповідності окремих спеціальностей.

Таким чином, формування рівнів стратегічного управління – основа для розробки алгоритму управління, який, в свою чергу, – невід’ємна складова реалізації ефективної діяльності вищого навчального закладу.

Література

1. Ассель Г. Маркетинг: принципы и стратегия: [учебник] / Г. Ассель. – М. : ИНФРА-М, 1989. – 572 с.

2. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент : [підручник] / А. В. Войчак. – К. : КНЕУ, 1998. – 268 с.

3. Гаркавенко С. С. Маркетинг : [підручник] / C. C. Гаркавенко. – К. : Лібра, 2002. – 712 с.

4. Егоршин А.П. Менеджмент, маркетинг и экономика образования / А. П. Егоршин. – Н.Новгород: НИМБ, 2001. – 624 с.

5. Коротков А. Совершенствование управлением маркетинга / А. Коротков // Маркетинг. – 2006. - №1. – С. 19 – 28.

6. Blau P. Organisation of Academic Work / Р. Blau. – New York: Wiley – Interscience, 1994. – 312 p.

7. Dahrendorf R. A History of London School of Economics and Political Science 1895 – 1995 / R. A. Dahrendorf. – Oxford, 1995 – 840 p.

8. Duderstadt J. A University for the 21 Century / J. A. Duderstadt. – Michigan: The Michigan University Press, 2000. – 456 p.

9. Keller G. Academic Strategy / G. Keller. – Baltimore: John Hopkins University Press, 1983. – 280 p.

10. Lorange P. New Vision for Management Education: Leadership Challenges / P. Lorange. – Pergamon Press, 2002. – 456 p.