Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
29.03.2024, 05:37
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Чубін Т.К. Напрями розробки узагальненого показника рівня життя населення.

УДК 330.59

Напрями розробки узагальненого показника рівня життя населення

Чубін Т.К.

Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси

 

З набуттям Україною незалежності, розпочався процес формування нової стратегії розвитку державної статистики. На даному етапі розвитку в українському суспільстві здійснюється перехід від категорії життєвого рівня, що характеризує ступінь задоволення потреб, до категорії, яка визначає можливості суспільства із забезпечення життя, діяльності та всебічного розвитку людини. Переосмислення ролі цієї узагальнюючої категорії особливо в рамках міжрегіональних і міжнародних порівнянь вимагає нових механізмів статистичної оцінки та характеристики життєвого рівня населення [1, с.86].

Узагальнення світового і вітчизняного досвіду визначення конкретних параметрів, за допомогою яких можна оцінити ступінь задоволення соціально-економічних потреб людини, свідчить про те, що на сучасному етапі ще не визначені обґрунтовані критерії об’єктивної оцінки показників, на основі яких можна визначити реальний якісний стан рівня життя різних соціальних верств населення та здійснити їх структурне ранжування. Ефективна державна політика, спрямована на забезпечення досягнення відповідного життєвого рівня населення, може бути реалізована лише за умови всебічного врахування системної дії комплексу соціально-економічних чинників, та застосування повної й репрезентативної системи показників оцінки рівня життя.

Наукова проблема полягає у безпосередньому визначенні, оцінюванні та порівнянні життєвого рівня населення, який через свою складну структуру не піддається абсолютному та однозначному вимірюванню. Але інформація про рівень життя від цього не стає менш необхідною, вона є підґрунтям для розробки та втілення ефективної стратегії соціально-економічного розвитку. Вона потрібна для вивчення взаємозв’язків між макроекономічною політикою і тенденціями, що спостерігаються в демографічній сфері, використовується при оцінюванні змін і визначенні бажаних досягнень у соціальній сфері, є засобом для оцінки ефективності політики уряду. Порівнюючи рівні життя різних груп населення, оцінюють ступінь соціально-економічної диференціації суспільства. Регіональний аналіз життєвого рівня населення виявляє розбіжності в умовах життя, динаміка таких показників об’єктивно характеризує ефективність соціально-економічних перетворень у суспільстві.

Слід відзначити, що розробка узагальнюючого показника рівня життя здійснювалась у двох напрямках. Перший ґрунтується на використанні окремих показників, що певною мірою дають узагальнюючу характеристику рівня життя. Зокрема, пропонуються показники стану економіки (ВВП, національний доход, чистий національний прибуток, індекс споживчих цін), демографічні показники (дитяча смертність, загальний коефіцієнт смертності, середня очікувана тривалість життя при народженні) та деякі відносні показники домогосподарств (частка витрат на харчування в загальних витратах домогосподарств, співвідношення середньодушового сукупного доходу і раціонального бюджету, його відношення до прожиткового мінімуму). Однак вони є частковими, а не інтегральними показниками, і не завжди виступають однозначними індикаторами. Більшість з цих показників дуже опосередковано пов’язані з життєвим рівнем і мають умовну порівнянність у міжнародних зіставленнях [2].

Наступний напрямок визначення узагальнюючої оцінки − розробка синтетичного інтегрального показника рівня життя на основі окремих показників із використанням різних статистичних методів. Одним з таких прийомів є різноманітні варіанти ранжування регіонів за окремими характеристиками життєвого рівня та визначення середнього рангу, який не відбиває фактичної різниці між рівнями життя населення регіонів, а лише впорядковує їх за цим показником. Широкого застосування в якості інтегральних показників рівня життя набули синтетичні індекси. Однак їх розрахунок потребує наукового обґрунтування системи вихідних показників, їх стандартизації, зважування та форми агрегування в інтегральну оцінку. Від цього залежить інформативність індексу, адекватність та легкість інтерпретації результатів, а також рівень витрат на інформаційне забезпечення розрахунків.

Отже, рівень життя населення трактується як одна з найважливіших соціальних категорій, що формується під впливом взаємодії всіх без виключення суб’єктів економічних відносин. Його підвищення (соціальний прогрес) має бути пріоритетним напрямом державної соціально економічної стратегії, зокрема спрямованої на реалізацію засад соціально орієнтованої ринкової економіки.

Література

1.               Стойко О.Я. Сучасний стан рівня життя населення України // Матеріали доп. V Міжнародного конгресу українських економістів "Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. - Львів: Інститут регіональних досліджень. − 2000. − Ч. 2. − С. 84−87.

2.               Bond J. Quality of life and older people // Bond J., Bond J. (BA.), Corner L. – McGraw-Hill International. – 2004. – 131 с.

Категорія: 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (06.12.2012) | Автор: Чубін Т.К.
Переглядів: 618 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz