Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
19.04.2024, 22:01
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Чубін Д.Д. Рекомендації щодо становлення конкурентних позицій в регіонах.

УДК 332.1.009.12

Рекомендації щодо становлення конкурентних позицій в регіонах

Д.Д. Чубін

Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна

 

Становлення і розвиток ринкової економіки в нашій країні об'єктивно вимагає прискореного створення та впровадження принципово нових підходів і методів управління на всіх її рівнях і стадіях життєвого циклу. Вони повинні бути адекватними головним принципам функціонування ринкової економіки, мати високий ступінь «реакції» на зміну зовнішнього і внутрішнього середовища, базуватися на ринковій філософії господарювання та прогресивних напрямках організації господарської діяльності.

Недостатнє осмислення і опрацювання теоретичних та методологічних основ у напрямі реалізації рішень щодо становлення конкурентних позицій в регіонах призводить до посилення кризових явищ у вітчизняній економіці вцілому та стримує впровадження прогресивних інноваційних процесів в регіональну реструктуризацію для виходу на рівень розвинутих країн. Тут особливе місце займають дослідження, пов'язані з удосконаленням управління конкурентоспроможністю організацій, що є пріоритетними в умовах глобалізації ринкових відносин, дефіциту часу і коштів.

В даний час конкурентні позиції України в порівнянні з іншими країнами не є позитивними, хоча в майбутньому передбачається їх суттєве підвищення [1, с.36].

Разом з тим, будь-яка організація, як складна соціально-економічна система має певний життєвий цикл свого існування, що складається з різних (за тривалістю, цілями, завданнями і т.д.) стадій, які вимагають застосування і різних підходів та інструментальних засобів для управління її господарськими процесами в окремі періоди. Однак рішення даної проблеми ускладнюється через недостатній теоретичний і практичний досвід, а також через відсутність методичних положень і системи оціночних показників для управління конкурентоспроможністю продукції і організацій на протязі всього їх життєвого циклу. У результаті більшість сучасних організації зазнають великих економічних втрат і мають низький конкурентний статус.

Конкурентоспроможність будь-якого суб'єкта ринкової економіки є однією з найважливішою характеристик. Вона залежить від безлічі факторів і умов, в яких знаходиться господарюючий суб'єкт.

Тому нами окреслено деякі рекомендації щодо становлення конкурентних позицій, серед яких:

1) проведення досліджень проблем стратегічного планування та прогнозування підприємницької діяльності; розробка закономірностей статики, циклової динаміки в довгостроковому плануванні й прогнозуванні;

2) аналіз альтернативних стратегій при взаємодії організацій в умовах конкуренції з підприємницькими структурами; вибір інноваційних та інвестиційних стратегій в залежності від цілей підприємницької діяльності, типу організації, становище на ринку, конкурентних переваг, типу конкуренції; формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності організації;

3) визначення можливостей реалізації інноваційних стратегій підприємницької діяльності; систематизація інноваційних задач та концепцій в період переходу України до інноваційної економіки.

4) формування портфеля стратегій, реалізація яких дозволить підвищувати конкурентоспроможність і підтримувати стійкість організації в залежності від існуючих економічних умов; розробка диференційованого портфеля стратегій на основі стратегічного планування підприємницької діяльності в регіоні та ін. [2, с.167].

Тому, при формуванні конкурентних переваг в періоди розвитку кризових явищ підприємницьким структурам регіонів може бути рекомендовано використовувати адаптивний тип конкурентної поведінки на основі диференціації продукції: за рахунок зниження витрат виробництва, диференціації товарів, фокусування (концентрації); на основі визначення структури стратегічного потенціалу організації, можливостей розширення ресурсів, особливостей галузі та національної економіки в цілому.

 

Література

1.                   Герасимчук З. В. Теоретичні засади забезпечення конкурентоспроможності регіону / З. Герасимчук // Економіст. – 2011. – № 11. – С. 34-37.

2.                   Голляк Ю. Б. Визначення конкурентоспроможності регіонально-галузевої економіки в умовах глобалізації / Ю. Голляк // Актуальні проблеми економіки. − 2010. − № 11. − С. 165−172.

Категорія: 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (06.12.2012) | Автор: Чубін Д.Д.
Переглядів: 609 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz