Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
19.04.2024, 22:11
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Чепурда Л.М. Важливі характеристики якості послуг соціальної сфери.

УДК 316.3:330.341.1

 

Важливі характеристики якості послуг соціальної сфери

Л.М. Чепурда

Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси, Україна

 

На сьогодні сфера послуг стає все більш значущою в економіці, створюючи численні робочі місця і вносячи тим самим істотний внесок у національний продукт. В тій чи іншій мірі до питання надання послуг з позицій економічної науки дослідники зверталися в своїх роботах ще в кінці XVIII століття. Але, теорія послуг до цього часу перебуває в стані розвитку.

Аналіз сучасної наукової парадигми дозволяє стверджувати, що необхідними і достатньо відмінними рисами послуги є її невідчутність і інтегративність. В силу невідчутності − ні виконавець, ні споживач, по суті, не є її власниками, і незалежно від ступеня матеріальності об'єкта послуги і процесів, що лежать в її основі, вона є унікальною одиничною дією, кінцевою в часі. У свою чергу, інтегративність (одночасність виробництва та споживання) послуги проявляється в тому, що вона не зберігається, мінлива і непостійна за якістю, а обслуговуючий персонал і споживач залучені в процес надання послуги і невіддільні від нього, прив'язані до часу і місця надання послуг.

Однак при тому, що характерні риси послуг дослідниками представляються у подібному вигляді, варто відзначити, що в сучасній економічній літературі саме визначення послуги часто не конкретизовано [1, с. 18]. Нами пропонується визначення послуги як узгодженого процесу взаємодії суб'єктів ринку, коли об'єктом обміну є безпосередній вид діяльності в якості специфічної.

Таким чином, розуміється, що розгляд послуги та сфери сервісу як сучасних явищ повинно припускати віднесення до соціального феномену (дії, що приносить користь іншому) як власне послуги, так і сервісної сфери. Як суспільний феномен (доцільна діяльність, результатом якої є задоволення потреб людини) характеризується сфера сервісу; економічним феноменом (благом у формі дії, який задовольняє потреби споживача за замовленням на оплатній основі) можна вважати послугу як таку. Отже, нами представлено базові характеристики якості послуг в таблиці 1. Деякі з них мають інноваційний характер [2, с. 173].

Суб'єктивні характеристики якості послуг передбачають вдосконалення маркетингової діяльності сервісної організації. Способами підвищення об'єктивних їх складових можуть бути як технологічні інновації (переважно впливають на нормативні та техніко-економічні характеристики послуги), так і продуктивні інновації (впливають на змістовні характеристики комфортності послуги).

Таблиця 1

Важливі характеристики якості послуг

Субєктивні

Об’єктивні

Професіональні

(комунікабельність, впевненість, довірливість)

Змістовні (призначення, максимально швидкі темпи отримання ефектів)

Інформаційні (звіти про діяльність організацій, інформація про керівництво та послуги, що надає підприємство)

Нормативні (безпечність, надійність, екологічність, патентно-правова захищеність, стандартизація)

Просторові (зовнішнє, внутрішнє та інформаційне оформлення )

Техніко-економічні (технологічність, економічність)

По запиту (наявність, регулярність, претензії з боку клієнтів)

Конфортності (доступність, ергономічність, естетичність, зручність)

 

Процес визначення якості послуги передбачає формування спочатку одиничних показників, а потім − комплексного показника якості. Присвоєння ж кількісних значень кожній характеристиці якості здійснюється за допомогою різних методів. Залежно від суб'єкта оцінки (особи, яка визначає показник) можуть використовуватися такі методи: традиційний; експертний; соціологічний та ін.

 

Література

1.     Вегера С. А. Трансформація економіки України та її соціальні наслідки / С. А. Вегера // Економічний часопис-ХХІ. − 2011. − № 1−2. − С. 16−19.

2.     Щербина О. І. Взаємодія держави з міжнародними фінансовими організаціями як інструмент покращення стану соціальної сфери України / О. І. Щербина // Формування ринкових відносин в Україні. − 2011. − № 3. − С. 170−174.

Категорія: 2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (06.12.2012) | Автор: Чепурда Л.М.
Переглядів: 895 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz