Протиріччя між розвитком та економічною безпекою підприємства

Лейко К. А.

Східноукраїнський Національний Університет імені Володимира Даля

Одним з аспектів цільової основи розробки стратегії розвитку підприємства є відмова від створення та накопичення ризиків в діяльності підприємства, зниження сталості підприємства, зменшення економічної безпеки через розвиток. Принципово розвиток підприємства передбачає цілеспрямоване створення позитивних змін на підприємстві, проте в окремі періоди часу накопичення позитивних змін й розвиток підприємства може приводити до формування локальних криз на підприємстві й часткового погіршення ситуації. Класичним прикладом криз розвитку можуть бути відомі кризи у моделі життєвого циклу Л. Грейнера [1].

Впровадження позитивних змін часто є аналогово вірним до моделі управління змінами за К. Левіном [2], й після першого етапу процесу змін («розморожування») або між першим та другим етапами у такій моделі («розморожування»-«рух») позитивний ефект ще не отриманий, але вже настало «розхитування» існуючої ситуації – тобто підприємство в цілому, або його окрема функціональна сфера знаходяться у стані трансформації, який характеризується підвищенням нестабільності, заго-стренням протиріч, зростанням небезпеки. У такому разі прагнення розвитку підприємства може спричинити загострення наявних потенційних криз, чого при розробці стратегії розвитку підприємства слід максимально уникати.

З одного боку, Ю.С. Погорелов та О.М. Ляшенко упевнено доводять, що між розвитком підприємства та його економічною безпекою існує певне протиріччя [3] – прагнення максимізувати безпеку приводить до уникнення будь-яких змін, стабілізації, яка поступово приводить до стагнації, певного «організацій-ного загнивання» та активізації організаційних патологій (за визначенням А. Прігожина). З іншого боку – намагання активізувати та прискорити розвиток, маючи на меті формування позитивних наслідків у майбутньому, може істотно зменшити економічну безпеку та активізувати загрози підприємству у поточному періоді його діяльності. Таким чином цільову основу розробки стратегії розвитку підприємства пропонується формувати у такий спосіб, який передбачає створення поступових еволюційних змін за умов недопущення активізації ризиків та загроз через розвиток підприємства.

Література:

1. Грейнер Л. Эволюция и революция в процессе роста организаций/ Л. Грейнер  // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 8 «Менеджмент». — 2002. — № 4. — С. 76—92.
2. Левин А.И. Конкурентоспособность продукции и ее количественная оценка [Електроний ресурс]  / А. И. Левин, Е. В. Судов — Режим доступу: http://www.cals.ru/material/mater/levin.pdf (15.02.2014) –– Назва з екрану.
3. Ляшенко А.Н. Взаимообусловленность и взаимозависимость экономической безопасности и развития предприятия / А.Н. Ляшенко, Ю.С. Погорелов // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. — 2008. — №3 (45). — С. 162 —171.