ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Н.В. Прус

ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", м. Луганськ, Україна

Складність та небезпечність сучасних умов діяльності підприємств актуалізує необхідність забезпечення їх економічної безпеки. Процес забезпечення економічної безпеки підприємства передбачає проведення систематичного аналізу та оцінки її рівня, від достовірності якої значною мірою залежить вибір заходів щодо забезпечення економічної безпеки підприємства.

У теорії безпеки вже існують методичні розробки щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємства, які поєднують у кілька підходів до оцінювання рівня його економічної безпеки. Так, відомий ресурсно-функціональний підхід, сутність якого зводиться до оцінки рівня економічної безпеки підприємства на основі оцінки ступеня використання ресурсів підприємства за спеціальними критеріями. Отже, за методикою автора [8] оцінка рівня економічної безпеки підприємства визначається на підставі розрахунку сукупного критерію завдяки знаходженню та підсумовуванню окремих функціональних критеріїв, які обчислюються за допомогою порівняння можливої величини збитків підприємства і суми витрат на реалізацію заходів, пов'язаних із запобіганням цього збитку. Основними недоліками цього підходу є: невизначеність розподілу пріоритетності (вагомості) складових для підприємств різних форм господарювання та галузевого призначення; можливість використання тільки за наявності кількісних оцінок збитку, пов'язаного із впливом загроз, та величини втрат, необхідних для його усунення.

Найпоширенішим науковим підходом оцінки рівня економічної безпеки підприємства є індикаторний, про що свідчить наявність численної кількості методик щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємства, застосування яких передбачає використання так званих індикаторів. Сутність цього підходу зводиться до розрахунку певного набору показників економічної безпеки та зіставлення їх фактичних значень з індикаторами. Серед науковців, методичні розробки яких щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємства лежать у межах індикаторного підходу, можна назвати С.М. Ілляшенко [3], В. Шлемко, І. Бінько [6], Ф. Євдокімова, О. Мізіну та О. Бородіну [1], І. Шульгу [7]. Методики цих науковців мають певні відмінності щодо набору показників, які характеризують економічну безпеку підприємства, визначення індикаторів та способу розрахунку узагальнюючої оцінки рівня економічної безпеки підприємства.

За методикою авторів [6] узагальнююча оцінка економічної безпеки проводиться на підставі зіставлення граничних та фактичних значень індикаторів. В якості індикаторів рівня економічної безпеки підприємства можуть бути значення показників, які нормуються на основі фактичних і нормативних значень [6].Основою порівняння можуть служити рекомендовані (нормативні) значення по групах підприємств, що зумовлені розташуванням підприємства в певному промисловому регіоні.

Однією з переваг цієї методики є можливість аналізу не лише фактичного стану підприємства, а й того стану безпеки, до якого треба прямувати. Недоліком методичної розробки авторів [6] є відсутність рекомендацій щодо вибору оціночних індикаторів та діапазону нормативних значень показників, оскільки унаслідок недостатньо точного визначення індикаторів сам рівень економічної безпеки може бути неправильно утлумачений.

Запропонована І. Шульгою [7] методика передбачає оцінку впливу загроз на економічну безпеку емісійної діяльності акціонерного товариства за допомогою двоїстої стохастичної моделі. За результатами експертного опитування кожному з показників присвоюється питома вага залежно від його впливу на економічну безпеку акціонерного товариства при випуску та публічному розміщенні акцій. Застосування наведеної методики дає можливість провести діагностику загроз, що впливають на економічну безпеку емісійної діяльності акціонерного товариства. Однак, ця методика є специфічною і може бути застосована лише для акціонерних товариств.

Група авторів [1] для оцінки рівня економічної безпеки використовуються бальні оцінки. В основі визначення рівня безпеки лежать граничні значення показників та їх рейтинг. Для  одержання узагальненої оцінки рівня безпеки може бути використаний увесь перелік показників чи відібрані ті з них, які становлять найбільший інтерес для дослідження. Рейтинг показника визначається залежно від мети дослідження і важливості показника для обраного напряму дослідження[1]. Використання цієї методики дозволяє провести як експрес-аналіз економічної безпеки підприємства за обраним напрямом, так і загальну її оцінку. До недоліків розглянутої методики слід віднести необхідність диференціації розрахунків з урахуванням галузевої специфіки, форми власності підприємств, тривалості життєвого циклу їх функціонування та розмірів.

На особливу увагу в межах індикаторного підходу щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємства заслуговує методична розробка професора С.М. Ілляшенко [3]. Автор [3] пропонує алгоритми розрахунку рівня безпеки за кожною складовою окремо, дає рекомендації щодо переведення у відносні оцінки показників рівнів кожної складової та в подальшому отримані відносні оцінки використовує для розрахунку інтегрального показника рівня економічної безпеки. Так, оцінку фінансової безпеки підприємства пропонується проводити на основі аналізу його фінансової стійкості, тобто визначення ступеня достатності власних чи позичених обігових засобів для виконання виробничо-збутової діяльності [3]. Розглянута методика є найбільш обґрунтованою та дає найбільшу кількість рекомендацій з визначення критеріїв економічної безпеки підприємства та їх інтерпретації. У цій методиці подаються основи формування системи оціночних показників на підприємстві, визначені локальні показники для оцінки рівня певних складових економічної безпеки підприємства та представлена методика оцінки інтегрального рівня економічної безпеки на підприємстві. Водночас подібна оцінка є однією з найбільш трудомістких та вимагає найбільшої кількості релевантної інформації, оцінювання рівня економічної безпеки підприємства за таким методом рекомендується проводити раз на рік.

Нестандартну методику оцінки рівня економічної безпеки підприємства пропонують Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко [5]. Ці економісти зазначають, що для оцінки рівня економічної безпеки підприємства потрібно використовувати співвідношення величини брутто-інвестицій підприємства та величини інвестиційних ресурсів, необхідних для підтримки умов, що забезпечують економічну безпеку [5, с. 165]. Пропонується виділити певні рівні економічної безпеки підприємства задля якісної інтерпретації кількісних показників: підтримання, мінімальний, дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий. Ця методика передбачає не лише розрахунок кількісного, а і якісного показника. Недоліком цієї методики є її статичність і те, зокрема, що вона не дозволяє провести діагностику загроз, що виникають у сфері виробництва, фінансування, відносин праці тощо. Проблемою також є коректне визначення величини потрібних для забезпечення економічної безпеки підприємства інвестицій, адже чітких рекомендацій та методичної бази не існує.

В. Забродським [2, с. 8] для оцінки економічної безпеки підприємства запропоновано використати підхід, який відображає принципи й умови програмно-цільового управління і розвитку. Відповідно до цього підходу оцінка економічної безпеки підприємства ґрунтується на інтеграції сукупності показників, які визначають економічну безпеку. При цьому використовується декілька рівнів інтеграції показників і такі методи їх аналізу, як кластерний і багатовимірний аналіз. Такий підхід відзначається високою мірою складності аналізу, що проводиться з використанням методів математичного аналізу. І якщо його використання в дослідницькій сфері дозволяє одержати достовірні результати оцінки рівня економічної безпеки підприємства, то у практичній діяльності підприємств це дуже складно [5, с. 137].

Проведений аналіз підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємства виявив значну кількість методичних розробок. Проте методики щодо оцінки рівня економічної безпеки підприємства, які пропонують науковці, попри їх переваги, є недосконалими через властиві їм певні недоліки. Одним з найвагоміших недоліків розглянутих методик є їх ретроспективний характер.

Авторська позиція щодо оцінювання рівня економічної безпеки зводиться до наступного. Для оцінювання рівня економічної безпеки підприємства необхідно застосувати не тільки ретроспективну, а й перспективну оцінку. По-перше, результати перспективної оцінки економічної безпеки підприємства можуть слугувати основою для розробки стратегії і тактики економічної безпеки підприємства; по-друге, застосування перспективного оцінювання надаватиме можливість виявити інтенсивність впливу загроз на економічну безпеку підприємства та вчасно розробити заходи щодо протидії загрозам.

Під економічною безпекою підприємства автором розуміється комплексна характеристика результатів діяльності підприємства, здобутих внаслідок ефективного використання його ресурсів, скерованих на досягнення цілей підприємства та убезпечення його діяльності від загроз зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Перспективна оцінка рівня економічної безпеки підприємства повинна враховувати результати діяльності підприємства та міру досягнення ним цілей бізнесу, що відповідно до запропонованого розуміння економічної безпеки підприємства є однією з головних умов її забезпечення. Тому перспективна оцінка рівня економічної безпеки підприємства, на думку автора, може бути заснована на встановленні взаємозалежності міри реалізації цілей підприємства та міри реалізації загроз, тобто залежності змін значень показників реалізації цілей підприємства від зміни значень індикаторів загроз, групи яких об'єднані в поля.

Література

1.                        Евдокимов Ф. И. Экономическая устойчивость предприятия как фактор его безопасности / Ф. И. Евдокимов, Е. В. Мизина // Сб. науч. трудов Донецкого государственного технического университета. — Донецк: ДГТУ, 2001. — С. 16–25.

2.                        Забродский В. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-Информ. — 1999. — № 15-16. — С. 35–37.

3.                        Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 3(21). — С. 11–19.

4.                        Ковальов Д. Кількісна оцінка рівня економічної безпеки підприємства / Д. Ковальов, І. Плєтникова // Економіка України. — 2001. — № 4. — С. 35–40.

5.                        Козаченко А. В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : [монография] / Козаченко А. В., Пономарев В. П., Ляшенко А. Н. — К.: Либра, 2003. — 280 с.

6.                        Шлемко В. Т. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення : [монографія] / В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. — К.: НІСД, 1997. — 144 с.

7.                        Шульга І. П. Економічна безпека емісійної діяльності акціонерних товариств : [монографія] / Ірина Петрівна Шульга. — К.: ВНЗ "Ун-т економіки і права "Крок", 2010. — 425 с.

8.                        Экономика предприятия: учеб. пособ. / [под общ. ред. С. Ф. Покропивного]. — К.: КНЕУ, 2003. — 608 с.

9.                        Экономическая безопасность предприятий интегрированной промышленной структуры: [монографія] / [под общ. ред. А. В. Козаченко]. — Луганск: "Ноулидж", 2011. — 226 с.