ВПЛИВ АСОЦІАЦІЇ З ЄС НА РОЗВИТОК ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ
М.В. Нарижний, Н.О.
Овчіннікова
студенти
кафедри «Банківська справа та фінансова безпека»
Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля
м. Луганськ, Україна
Україна є європейською державою, з досить розгалуженою зовнішньополітичною
та зовнішньо-торгівельною політикою. На сучасний стан, є тісні економічні
зв’язки з такими країнами, як Російська Федерація, Польща, Кітай. Традиційними
експортними групами товарів є продукція металургії, агропромислового комплексу
(зернові культури), хімічної та машинобудівної промисловості
[1].
Інтеграційні процеси України до світового торгівельного та фінансового
простору поглибили взаємовідносини не тільки на державному рівні, а ще і на
мікроуровні: на території нашої держави з’явилися підрозділи транснаціональних
корпорацій (Microsoft, Ernst&Young, P&G), а також міжнародні банки, до яких можна віднести ПУМБ,
УкрСібБанк, UniCreditBank та інші. Це
зумовило також розвиток законодавчої бази, яка регламентує взаємовідносини з
особами-нерезидентами.
Незважаючи на деякі суперечки щодо політичного курсу, який слід обрати
Україні, всі дослідники погоджуються в одному: процеси інтеграції в світову
економіку слід продовжувати. Однією з таких можливостей є «Угода про асоціацію
з ЄС», яка ще знаходиться в процесі узгодження між двома сторонами. Банківська
система, зокрема – платіжна – також потребуватиме змін в разі підписання цього
документу, так як банківський сектор безпосередньо пов’язаний з економічною
діяльністю в країні. Проте, як підкреслив начальник управління правового забезпечення
європейської інтеграції, Тарас Качка, Асоціація з ЄС – це не стовідсоткове
покращення економіки, це лише можливість її вдосконалити, треба лише правильно
скористатись [2].
Тому, слід розглянути, як запропоновані в Угоді положення можуть вплинути
на розвиток та діяльність платіжних систем в Україні.
По-перше, значною мірою поширяться перспективи для фінансових установ.
Згідно Угоді, українські банки та страхові фірми матимуть можливість відкривати
філіали не території ЄС. Однак, через відсталість у розвиненості банківської
системи України порівняно з європейською, вихід на ринок відбудеться не одразу[3,4].
По-друге, скасування мит на деякі види українських товарів стимулюватиме
фірми на здійснення експортних операцій, що також в перспективі позитивно
відобразиться як на економіки в цілому, так і на стабілізації курсу
національної валюти [4]. Згідно досліджень, проведених Міністерством Юстиції
України, скасування мита на 83% на одні тільки сільськогосподарські товари
дозволятиме Україні додатково заробити до 383 млн. євро [2].
Також, згідно прогнозу, наданого агентством «Ліга-БізнесІнформ», проценти
по кредитам можуть суттєво знизитися, внаслідок посилення конкуренції з боку
іноземних банків [4].
Проте, є і протилежні погляди, на думку агентства «Інтерфакс-Україна», цей
документ нашкодить відносинам України з її найбільшим торговим партнером
Росією, що може призвести до ослаблення капіталізації банків.
Про це свідчить те, що днями рейтингове агентство Moody's погіршило суверенний рейтинг України з "B3 " до рівня "Caa1" з можливістю подальшого зниження і рейтинги 13
банків. Найбільш серйозні ризики для українських банків Moody's бачить у погіршенні операційного середовища в країні та залежність від
облігацій держави пов'язаних з нею емітентів. "Ми очікуємо, що проблемні
кредити становитимуть 35% від всіх кредитів на кінець 2013 року, негативно
впливаючи на сумарний показник достатності основного капіталу банківської
системи, який, ймовірно, скоротиться приблизно до 14% з 18% на кінець 2012
року", - відзначає Moody's [4].
Як наголошується, українські державні банки схильні до найбільшого ризику
через значні інвестиції у державні облігації і кредити держкомпаніям. Зокрема,
для Ощадбанку така залежність досягає 170% капіталу першого рівня,
Укрексімбанку - 100%.
Погіршення державних фінансів і зниження зовнішньої ліквідності, ймовірно,
збільшить ринкові очікування девальвації національної валюти і послабить довіру
вкладників, призводячи до негативного тиску на ліквідність банків, вважає
Moody's.
Отже, підсумовуючи усе вищесказане, Угода про асоціацію з ЄС – найбільш
вірогідний та значний фактор, який може суттєво змінити платіжні системи
України. Авжеж, зміни відбудуться не відразу, проте підписання цього документу
може позначати початок значних трансформацій у національній банківській
системі. Вона має як позитивні, так і негативні наслідки для вітчизняної
економіки, а тому потребує детальної та обережної імплементації, та здатності
уряду і НБУ вчасно помічати зміни в економіці, та оперативно корегувати і
модернізувати необхідні інструменти, одним з котрих і є платіжна система.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1.
Лук’янов В.С. Національна платіжна система:
поняття, ключові принципи організації і базові функції // Актуальні проблеми
економіки. – 2009р. – №12(102). – С. 160–168
2. Офіційний сайт Міністерства Фінансів
України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.minfin.com.ua
3. Офіційний сайт «Європейська правда» [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.pravda.com.ua
4. Офіційний сайт «Ліга-БізнесІнформ» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.liga.net
| 
