Соціальна відповідальність бізнесу у сучасній

Україні: перехід від теорії до практики

П.А. Ляшенко

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

Соціальна відповідальність є основою філософії бізнесу, який дотримується принципів сталого розвитку. Кожне підприємство має повне право індивідуально встановлювати свої стратегічні цілі, але соціальна відповідальність  не може залишатися поза увагою будь-якої стратегії. Отримання прибутку при цьому не перестає бути імперативом підприємницької діяльності, проте арифметично по відношенню до інтересів суспільства цей прибуток може витягуватися трьома шляхами, щоб інтереси суспільства при цьому задовольнялися; щоб інтереси суспільства порушувалися; щоб для суспільства все це було байдуже.

Наразі в Україні вже починають переходити від декларування принципів ведення соціально відповідального бізнесу до практики системного та стратегічного планування й втілення різних соціальних програм - як зовнішнього, так і внутрішнього спрямування. Можна спостерігати конкретні приклади того, що соціальна відповідальність сприяє не лише створенню певного статусу підприємства, але й збільшенню доходів, забезпечує очікувані практичні результати.

Як свідчить аналіз відомих практик, впровадження соціальної відповідальності у діяльність підприємств створює можливості підвищення конкурентоспроможності різними шляхами. Аналіз результатів впровадження соціально відповідальних стратегій за окремими названими параметрами свідчить про формування цілого комплексу потенційних конкурентних переваг для соціально відповідальних підприємств. Зокрема, одним із найбільш важливих чинників впливу на ринок попиту, як показують численні дослідження [1], в сучасних умовах виступає імідж підприємства як соціально відповідального. 

Попри те, що реалізація програм соціальної відповідальності об'єктивно спричиняє значне зростання витрат підприємства, в довгостроковому періоді вони компенсуються зростанням доходу від покращення гудвілу компанії та підвищення інвестиційної привабливості, що в кінцевому підсумку створює умови для зростання конкурентоспроможності.

Наголошуючи на економічних вигодах соціальної відповідальності підприємства, треба зазначити, що ці вигоди найбільш яскраво проявляються в таких сферах, як фінанси, маркетинг й управління персоналом. Окрім цього, слід зазначити цінність заходів соціальної відповідальності в такій області, як управління не фінансовими ризиками. Вигода характеризується створенням стабільного бізнес середовища, зниженням операційних ризиків, створенням позитивного іміджу, зміцненням довіри, збільшенням капіталізації, зростанням фінансових показників, підвищенням продуктивності праці, розвитком інновацій, що сприяє зростанню ринку та ін. Частково оцінити такі вигоди можна, розраховуючи показники окупності інвестицій, що спрямовані на соціальні програми; показник ефективності благодійної допомоги й інших соціальних програм у порівнянні з ефективністю реклами, стимулюванням продажів та ін. й показники процесу реалізації соціальних програм [2]. Не зважаючи на те, що у наш час ефективність тієї ж реклами дуже перебільшена, правильне подання соціальної відповідальності може повернути ставлення стейкхолдерів до реклами так, що ЗМІ самі будуть цікавитися організацією, просуваючи й розвиваючи і свою діяльність.

Особливе місце у формуванні соціальної відповідальності посідають НДО (недержавні організації) та НПО (неприбуткові організації), чия діяльність та сенс їхнього існування загалом є соціально відповідальними. Співпраця бізнесу з НДО та НПО може суттєво сприяти запобіганню нефінансових ризиків. Щодо навчальних закладів, то впровадження соціальної відповідальності – це ще одна можливість показати молоді, що життя, це не тільки навчання та компьютер. Якщо навчальний заклад долучений до співпраці із соціально відповідальними організаціями, а також має власну програму розвитку соціальної відповідальності та соціально відповідального партнерства, то розвиток закладу і його репутація зазнають суттєвих позитивних змін, що, у свою чергу, "віддзеркалюється" як на свідомості студентів, так і на їхніх конкурентних перевагах, перед усе, перед роботодавцями.

Таким чином, в Україні перехід від теорії до практики розвитку соціальної відповідальності бізнесу, підприємств, установ, навчальних закладів набирає обертів. Проте, такий розвиток має бути керованим, для чого треба готувати фахівців відповідного профілю, що і може бути перспективами подальших наукових та начальних цілей.

ЛІТЕРАТУРА

1.                   Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика: підручник/ Саприкіна М.А., Ляшенко О.М., Саєнсус М.А. і Місько Г.А., Зінченко А.Г., (за науковою редакцією д.е.н., проф., засл. Діяч науки і техніки України Редькіна О.С.).-К.:ТОВ «Фабований лист», 2011.-480с.

2.                   Меморандум о принципах корпоративной социальной ответственности. – М.: Комитет Ассоциации Менеджеров по корпоративной ответственности, «Асоциация менеджеров России», 2006. – 16 с.