Вітаю Вас Гість | RSS Четвер
19.10.2017, 04:41
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.)

Шевченко А.В. Роль кластеризації промисловості у забезпеченні економічної безпеки держави

Роль кластеризації промисловості у забезпеченні економічної безпеки держави

А. В. Шевченко

Національний інститут стратегічних досліджень, м. Київ

 

До найбільш актуальних загроз економічній безпеці України у сфері промисловості на сучасному етапі розвитку можна віднести неефективність державної політики у сфері забезпечення конкурентних переваг та конкурентоспроможності вітчизняних товарів, нераціональну галузеву та регіональну структуру ВВП [1, с. 46], технологічну відсталість та низький рівень інноваційної активності у промисловості.

Технологічне відставання консервується внаслідок відсутності конкурентоспроможних організаційних структур, здатних створювати високотехнологічне ядро вітчизняної економіки та її корпоративно-коопераційний каркас [2, с. 44].

В умовах нарощування глибоких структурних деформацій у промисловості України та значного дефіциту фінансових ресурсів для економічного зростання забезпечення економічної безпеки держави має відбуватися завдяки застосуванню нових організаційних важелів, здатних стимулювати підвищення продуктивності праці у промисловості, реструктуризацію промислового сектору зі збільшенням частки високотехнологічних та наукоємних виробництв, зростання інноваційної активності підприємств та створення замкнених ланцюгів виробництва.

Найбільш ефективними у контексті забезпечення економічної безпеки держави є вертикально інтегровані структури, пов'язані послідовністю стадій виробництва (або стадій інноваційного циклу від розробки до промислового впровадження) і засновані на міжгалузевій інтеграції видобувного й обробних виробництв, наукових організацій і промислових підприємств, в яких конкурентна перевага досягається гарантованим постачанням і збутом, економією трансакційних витрат, попитом на інвестиції та інноваційну продукцію, спільним управлінням капіталом, швидкістю й істотним розширенням відтворювального процесу [3].

Однією з найбільш гнучких форм вертикальної інтеграції є кластерна форма організації виробництва, яка забезпечує зростання інноваційної та інвестиційної складових економічної безпеки держави завдяки створенню т. з. «ефекту переливу», стимулюванню створення та поширення нових ідей та технологій серед учасників кластеру та за його межі, що, у свою чергу, сприяє зростанню доданої вартості продукції та орієнтації виробництва на виготовлення високотехнологічної продукції кінцевого споживання.

Підвищення рівня економічної безпеки держави при кластерній організації виробництва відбувається завдяки формуванню вищого рівня довіри інвесторів до розвинутих мережевих структур, ніж до окремих дрібних компаній, пришвидшенню темпів створення та розвитку нового бізнесу та створенню замкнених виробничих циклів та ланцюгів доданої вартості у межах країни завдяки виявленню та створенню у межах кластерів відсутніх у виробництві ланок.

Таким чином, кластери на сучасному етапі розвитку здатні виконувати роль «полюсів зростання» в українській економіці – макроодиниць, які створюватимуть потужний стимул розвитку у регіонах та в країні загалом завдяки поширенню мультиплікативного ефекту. Це дозволить істотно знизити імпортозалежність української економіки, сформувати потужний експортний потенціал на основі виробництва конкурентоспроможної продукції, раціоналізувати галузеву та регіональну структуру ВВП, забезпечити створення нових робочих місць, сприяти розвитку малого та середнього підприємництва (у т.ч. інноваційного).

Застосування кластерного підходу організації виробництва вимагає розбудови державної економічної політики формування та підтримки сучасних промислових кластерів, яка має включати створення законодавчого підґрунтя для функціонування кластерів, розбудову необхідної інноваційної інфраструктури, запровадження податкових стимулів для кластерів у перші роки їхньої діяльності, створення інформаційної платформи та включення кластерних програм до регіональних стратегій економічного розвитку.

 

Література

  1. Сучасні наукові дослідження в галузі економічної безпеки: навчальний посібник / укл.: проф. І.П. Мойсеєнко, проф. М.І. Флейчук, доц. І.Г. Бабець. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 196 с.
  2. Система економічної безпеки держави / Під заг. ред. д.е.н., проф., заслуженого економіста України Сухорукова А.І. / Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України. – К.: ВД «Стилос», 2009. – 685 с.
  3. Амоша О. І. Організаційно-економічні механізми активізації інноваційної діяльності в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/3103/st_31_2.pdf?sequence=1
Категорія: 2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) | Додав: EME (25.04.2014) | Автор: Шевченко А.В.
Переглядів: 151 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2017
Конструктор сайтів - uCoz