ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Прус Л.Р.
Державний науково-дослідний інститут митної справи
Економічне зростання держави має здійснюватись на інноваційній основі завдяки потужному економічному потенціалу, який забезпечує конкурентоспроможність національної економіки, що відображає її здатність створювати умови для формування і посилення конкурентних переваг та утримання позицій вітчизняними виробниками на відповідних сегментах світового ринку. Здатність економік забезпечувати більш високу продуктивність бізнесу, і як наслідок, більш високі темпи економічного зростання й економічного добробуту нації оцінюють за допомогою індекса глобальної конкурентоспроможності, який щорічно з 2004 р. складається Всесвітнім економічним форумом.
Варто відзначити, що у період з 2010-2012 рр. рівень глобальної конкурентоспроможності України за цим індексом зріс з 3,9 до 4,13 балів [1]. За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність за 2013 р. у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Україна втратила 11 позицій, опустившись з 73 до 84 місця [2], отримавши показник 4,05 бали з 7 можливих. Зниження цього показника пов’язане, насамперед, з негативним впливом бюрократії, корупції та податкової політики на розвиток бізнесу та залучення інвестицій, недовірою до політиків, роботою правоохоронних органів та незалежністю судів, якості доріг, стійкості банків, захисту матеріальних та прав інтелектуальної власності. Отже, вирішення проблемних питань захисту прав інтелектуальної власності є одним з шляхів підвищення конкурентоспроможності України.
Показники захисту прав інтелектуальної власності в Індексі глобальної конкурентоспроможності враховуються при обчисленні першої складової – інституції. За даними Всесвітнього економічного форуму, захист прав займає 20% питомої ваги в частці показника «державні інституції». Відповідно до Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2013-2014 р. Україна займає 133 місце за рівнем захисту прав інтелектуальної власності. Варто зауважити, що ситуація значно погіршилась, адже порівняно з 2010 р. Україна втратила 20 позицій, адже в 2010-2011 р. Україна посідала 113 сходинку за показниками захисту прав інтелектуальної власності.
Про проблеми у захисті прав інтелектуальної власності свідчить й низький рівень міжнародного індексу захисту прав власності, який щорічно оприлюднюється Альянсом прав власності і визначає, в яких країнах права фізичної та інтелектуальної власності найбільш захищені. За даним Індексом ситуація щодо захисту інтелектуальної власності в Україні за останні 3 роки практично залишається незмінною, що негативно відображається на добробуті населення. Це пов’язано з тим, що чим більше балів має країна за Індексом, тим вищим є рівень ВВП на душу населення. Міждержавне порівняння захищеності прав інтелектуальної власності свідчить, що показники України суттєво нижчі не тільки за середньоєвропейські, а й за середньосвітові. Отже, становище в Україні за параметрами, які входять до складу рейтингів, можна оцінити як катастрофічне.
Окрім цього, питання захисту інтелектуальної власності в Україні викликає значне занепокоєння з боку бізнесу та міжнародної спільноти та вже тривалий час перебуває у фокусі уваги міжнародних організацій [4], зокрема Торгового представництва США, який розробляє «Спеціальну доповідь 301». Цей документ пов'язаний із наданням преференцій, передбачених Генералізованою системою преференцій (GSP), і визначає країни, котрі, з точки зору США, не надають адекватного захисту правам інтелектуальної власності. Генералізована система преференцій передбачає преференції країнам, що розвиваються, у вигляді можливості експортувати в США продукцію без сплати імпортних мит. Взамін країни, що користуються такими преференціями, зобов'язані дотримуватися авторських прав іноземних корпорацій. Зокрема, Україна за умови дотримання встановлених вимог, може безмитно постачати в США близько 3500 найменувань промислової продукції, в тому числі мінеральні добрива, метал та вироби з нього, феросплави та машинобудівну продукцію [4]. Однак, наша країна у цій «Спеціальній доповіді 301» була присутня впродовж останніх 15 років. Її лише переміщували між різними категоріями: країни, за якими спостерігають – Watch List – «Перелік країн, які потребують спостереження» (у 1998, 2008–2011), країни з підвищеним рівнем спостереження – Priority Watch List – «Перелік країн пріоритетного спостереження» (у 1999–2000, 2006–2007, 2012) і найбільші порушники Priority Foreign Country - Пріоритетна іноземна країна (2001–2005) [5]. У лютому 2013 р. Міжнародний альянс інтелектуальної власності звернувся до Торгового представництва США з рекомендацією вилучити Україну з «Переліку країн пріоритетного спостереження» та надати їй статус «Пріоритетної іноземної країни». Крім того, Альянс запропонував Уряду США переглянути статус України в рамках Генералізованої системи преференцій. А вже 1 травня 2013 р. це було реалізовано через невирішеність низки проблем у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності [5]. Варто відзначити, що застосування санкцій США (через які Україна втрачає приблизно 100 млн. дол. на рік [6]) може призвести до подібної ланцюгової реакції й інших країн.
Відсутність належного захисту інтелектуальної власності може бути серйозним обмеженням для міжнародної торгівлі (і діяти так само, як тарифи та квоти), оскільки іноземні виробники не зацікавлені продавати свою продукцію чи розміщати своє виробництво там, де вони можуть зазнати збитків від незаконного використання своїх науково-технологічних досягнень. Недостатній рівень захисту інтелектуальної власності перешкоджає високотехнологічному експорту та прямим іноземним інвестиціям.
З іншого боку, у випадку забезпечення захисту прав інтелектуальної власності значно обмежується загальний доступ до творів та винаходів, і знижується суспільна вигода від їх використання. Коли ускладнюється доступ до життєво необхідних товарів для незахищених верств населення (наприклад, проблема дорогих лікарських засобів у відсталих країнах) доцільність загальноприйнятих норм захисту інтелектуальної власності ставиться під сумнів. Ефект суттєвого обмеження доступу до певних товарів із введенням захисту інтелектуальної власності є найбільш імовірним для економік, які не мають конкурентних переваг в тій чи іншій галузі, в якій існує захист інтелектуальної власності.
Беручи до уваги, з одного боку, необхідність захисту інтелектуальної власності та, з іншого, можливість виникнення негативних ефектів від необґрунтованого захисту інтелектуальної власності, очевидною є потреба в компромісі між економічною ефективністю та стимулами до інтелектуальної діяльності, які підтримує захист прав інтелектуальної власності.
Література
1. Аналіз індексу конкурентоспроможності України в 2013-2014 рр. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://infolight.org.ua/content/analiz-indeksu-konkurentospromozhnosti-ukrayini-v-2013-2014-rr
2. The Global Competitiveness Report 2013–2014 [Electronic resource] - Available from : http://www3.weforum.org/docs/GCR2013-14/GCR_Rankings_2013-14.pdf
3. Партнерство з метою підвищення конкурентоспроможності 2012–2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://attorneys.ua/wp-content/uploads/2012_2013_Partnership_for_Ukraine_to_Successfully_Compete_in_the_Global_Economy_UKR.pdf
5. Вербицька Н. Випробовування України інтелектуальною власністю: політична та комерційна складова / Н. Вербицька // Громадська думка про право творення : Бюлетень оперативних матеріалів на базі аналізу правової електронної інформації : Додаток до журналу«Україна: події, факти, коментарі» С. 25-26
6. У відносинах з Україною США приділяють особливу увагу питанням захисту прав ІВ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=2212
| 
