БІНАРНА ОПОЗИЦІЯ ПОНЯТЬ «БЕЗПЕКА» І «НЕБЕЗПЕКА»
В.М. Кузьомко
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ
Значний науковий інтерес викликає дослідження співвідношення між поняттями безпеки і небезпеки, результати якого можуть бути покладені в основу формування сучасної теорії управління економічною безпекою підприємств.
Аналізуючи форми співвідношення вказаних понять з позицій сучасної логіки [1, с. 35-40], варто, перш за все, відмітити, що вони є порівнянними поняттями, оскільки встановлювати будь-які відношення можна лише між поняттями, які містять спільні родові ознаки, тобто в змісті яких наявні або відсутні ознаки, які є характерними для змісту родового поняття.
В цьому аспекті серйозну наукову проблему, яка ще потребує свого дослідження, становить питання про зміст такого родового поняття, видами якого є поняття небезпеки і безпеки.
Поняття, які є порівнянними, можуть бути сумісними і несумісними, виходячи зі співвідношення елементів їх обсягів.
В традиційній логіці несумісними вважаються поняття, «об’єми яких повністю виключають один одного» [2, с. 35-36]. Відповідно, в сумісних поняттях елементи їх обсягів частково або повністю збігаються.
Оскільки обсяг поняття характеризує множину тих предметів, які це поняття позначає, то сумісні поняття повинні мати спільні обсяги (або хоча б їх частини), тобто характеризувати одні й ті ж предмети. Безпека і небезпека є словами антонімами, які характеризують взаємовиключні поняття, тому, цілком очевидно, вони не можуть характеризувати одні й ті ж предмети, а тому є несумісними.
Несумісні поняття можуть перебувати в одному з трьох типів відношень: співпідпорядкування, протиріччя і протилежності.
Співпідпорядкування існує між поняттями, які є різними видами одного родового поняття, але сукупні їх обсяги не вичерпують обсяг родового поняття (наприклад, великі підприємства і малі підприємства (для «заповнення» родового поняття «підприємства» не вистачає обсягу поняття «середні підприємства»)).
Відношення протилежності (контрарності) існує між поняттями, які є максимально віддаленими один від одного видами у межах одного роду, при цьому в одному з них стверджуються ознаки, які в іншому замінюються на протилежні, а сума обсягів таких понять не вичерпує обсяг родового поняття (наприклад, прибуткові підприємства - збиткові підприємства (тут не враховано підприємства, які не отримали ані прибутків, ані збитків)).
Відношення протиріччя (контрадикторності) існує між поняттями, сума обсягів яких повністю вичерпує обсяг родового поняття. Таке відношення існує тільки між поняттями, зміст одного з яких заперечує зміст іншого (наприклад, прибутковий - неприбутковий, ліквідний - неліквідний).
Важливою відмінністю контрарних і контрадикторних понять є те, що в перших з них можливо між членами смислової парадигми, які характеризуються крайніми поняттями, розташувати проміжні поняття, а в других – ні, оскільки обсяги останніх вичерпують весь обсяг родового поняття.
Враховуючи вищенаведене, можна прийти до думки, що «безпека» і «небезпека» є контрадикторними поняттями, які перебувають між собою в бінарній опозиції.
Дослідження взаємозв’язку між зміною обсягів таких понять (що є важливим для діагностики рівня економічної безпеки підприємств) дозволило встановити наступну закономірність: за умови незмінності обсягу родового поняття при зміні обсягу одного з контрадикторних понять на таку ж величину (але з протилежним знаком) відбудеться зміна й іншого.
Тобто залежність між обсягами понять безпеки (S) і небезпеки (D) можна подати такою схемою (рис. 1):
Рис. 1. Взаємозв’язок між обсягами понять «безпека» і «небезпека»
Оскільки обсяги вказаних понять повністю вичерпують обсяг родового поняття, вищезазначений зв’язок між ними формально можна виразити наступною формулою:
(S+D)=1. (1)
Звідси рівень безпеки об’єкту можна визначити з такого співвідношення:
S=1-D. (2)
Наприклад, якщо рівень небезпеки для об’єкта становить 0,2, то рівень його безпеки в такому випадку складе 0,8, що досить точно характеризує логічний взаємозв’язок між вказаними поняттями.
Крім того, як показує аналіз, безпека і небезпека – це абстрактні поняття, утворені шляхом уречевлення властивостей «безпечний» і «небезпечний». Абстрактні поняття фіксують тільки зміст, але не обсяг [3, с. 49-50]. Однак їх можна перетворити в конкретні, зафіксувавши обсяг.
Якщо конкретизувати поняття «безпечний» і «небезпечний», тобто співвіднести їх з певними предметами (небезпечний вплив - безпечний вплив, небезпечний стан об’єкта - безпечний стан об’єкта), то можна побачити, що вони характеризують не різні, а один і той самий предмет (вплив, об’єкт, ситуацію, стан тощо), але з протилежних сторін.
Таким чином, «безпека» і «небезпека» є видовими поняттями, які повністю вичерпують обсяг спільного для них родового поняття. Вони не просто взаємопов’язані між собою, перебуваючи у причинно-наслідковому зв’язку, як справедливо відмічається в сучасній науковій літературі, а є взаємодоповнюваними, і, разом з тим, контрадикторними. Підвищення (зниження) рівня небезпеки для певного об’єкту закономірно призводитиме до такого ж за величиною зниження (підвищення) рівня його безпеки.
Відповідно, досліджувати (оцінювати) зміну рівня безпеки певного соціально-економічного об’єкту у відриві від зміни рівня небезпеки йому – неправомірно. В такому сенсі бінарна зв’язка понять «безпека» і «небезпека» слугує способом осмислення наслідків взаємодії об’єкту з середовищем його існування.
Література
- Хоменко І. В. Логіка: теорія та практика: Підручник / І. В. Хоменко. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 400 с.
- Ивин А. А. Логика: Учеб. пособие для студентов вузов / А. А. Ивин. - М. : ООО «Издательство Оникс»: ООО «Издательство «Мир и Образование», 2008. - 336 с.
- Уёмов А. И. Основы практической логики с задачами и упражнениями / А. И. Уёмов. – Одесса : Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова, философское отделение ИСН, 1997. – 388 с.
| 
