Гаєвський А.М.,

к.е.н., головний спеціаліст департаменту

атестації кадрів Міністерства освіти і науки України

Андрагогічна компетентність викладачів безпекознавства

в сучасних умовах підготовки кадрів

Забезпеченням безпеки людини, трудових колективів, держави та суспільства в цілому в сучасному світі повинні опікуватись фахівці. Сучасна економічна криза, необхідність модернізації економіки, нові виклики національній безпеці у всіх її проявах обумовлюють якісно новий погляд на масштаб, зміст і форми підготовки та перепідготовки кадрових ресурсів. Основним суб’єктом забезпечення національної безпеки є держава, яка здійснює функції у цій сфері через органи влади. В Україні готують фахівців з різних функціональних видів безпеки, а саме: безпеки життєдіяльності, промислової безпеки, пожежної безпеки, економічної безпеки тощо. Крім того, функціонує система післядипломної освіти, де підвищують кваліфікацію спеціалісти, що мають відповідну базову підготовку. У зв’язку з цим актуалізується питання набуття андрагогічної компетентності викладачів безпекознавства.

Андрагогічна компетентність розглядається у двох вимірах: як складова змісту навчання викладачів безпекознавства та як необхідна вимога до науково-педагогічних працівників, тренерів тощо.

В кінці 90-х років минулого століття були здійснені опитування західноєвропейських експертів для того, щоб визначити роль андрагога і ті професійні якості, яких він повинен набути в процесі його професійної підготовки. Таким чином, у західній педагогіці сформувалася думка, що андрагогів необхідно готувати, а для підвищення якості підготовки таких фахівців необхідно використовувати відповідний еталон профілю компетентності, який являє собою набір професійних завдань, що вирішує андрагог на основі ретельного аналізу його діяльності [3].

На міжнародній конференції під егідою Центру педагогічних досліджень і нововведень була запропонована модель андрагога, яка включала в себе такі компетентності: стимулювати і підтримувати саморозвиток слухачів; бути готовим и здатним приймати нові ролі і відповідальність, постійно вдосконалювати свої знання і розширювати навички і вміння; пропонувати вирішення проблем, які виникають у практиці викладання [4].

Разом з тим, усі ці компетентності направлені на самого викладача. На нашу думку, андрагогічна компетентність, поряд із цим, має бути направлена на студента і повинна передбачати наявність у викладачів знань та розуміння принципів і особливостей навчання дорослих, володіння технологіями мотивації до навчання, створення атмосфери взаємоповаги, співробітництва, толерантності, свободи самовираження, заохочування відвертості, стимулювання зацікавленості в підтримуванні розвитку дорослого, врахування особливостей навчання дорослих, зміну підходів до побудови архітектури навчального заняття; вивчення потреб та очікувань слухачів тощо. 

Серед основних завдань, які повинна вирішувати наука безпекознавства, поряд із функціонально-організаційними (спрямованими на створення найефективніших систем безпеки), ресурсними (пов’язаними з відповідним матеріально-технічним та іншими видами забезпечення систем безпеки) А.Кузьменко визначає методичні, що передбачають розроблення більш досконалих способів та прийомів підготовки та прийнятті рішень в сфері безпеки, та технологічні, тобто націлені на оптимізацію процесу функціонування систем безпеки на всіх етапах розвитку [1]. Оскільки вирішуючи зазначені завдання, наука безпекознавства розглядає об’єкти дослідження в динаміці та шукає шляхи подальшого розвитку і вдосконалення систем, визначає правила та принципи їх найбільш ефективної діяльності, видається важливим і актуальним питання вдосконалення технологій навчання з огляду на принципи андрагогіки.

Наука і практика нововведень накопила достатній досвід щодо технологій навчання. До інноваційних технологій навчання Н.В.Перешеіна [2] відносить інтерактивні технології навчання, технологію проектного навчання і комп’ютерні технології. Разом з тим, перелік технологій навчання дорослих є набагато більшим і включає: проведення тренінгів, дискусій, рольових та ділових ігор, мозкові штурми, аналіз ситуацій, лекції-презентації; тренінги; моделювання ситуацій, робота в групах, метод проектів, ігрове проектування, розігрування ролей, використання відео та мультимедіафільмів, модерація, дистанційне навчання, кейс-метод та ін.

Таким чином, викладач безпекознавства має постійно вдосконалювати свою андрагогічну компетентність з метою підготовки фахівців, здатних вирішувати практичні завдання, базуючись на ґрунтовній теоретичній підготовці.

Література

1. Кузьменко А. М. Безпекознавство – основоположна наукова і навчальна дисципліна в системі військового навчання. – Електронний ресурс. – Режим доступу : http://mypolicy.com.ua/index.php/geopolitika-2/bezpeka/106-bezpekoznavstvo-osnovopolozhna-naukova-i-navchalna-dystsyplina-v-systemi-viyskovoho-navchannya.
2. Перешеина Н. В. Инновационные технологии в профессиональном образовании / Н.В.Перешеина // Образование через всю жизнь: Непрерывное образование для устойчивого развития: тр. междунар. сотрудничества / сост. Н. А. Лобанов; под науч. ред. Н. А. Лобанова и В. Н. Скворцова; ЛГУ им. А. С. Пушкина, НИИ соц.-экон. и пед. пробл. непрерыв. образования. Т. 8. – СПб.: ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2010. – С. 408–410. 
3. Рашидов Х.Ф. Опыт подготовки андрагогов для системы повышения квалификации педагогических кадров / Х.Ф.Рашидов // Образование через всю жизнь: Непрерывное образование для устойчивого развития: тр. междунар. сотрудничества / сост. Н. А. Лобанов; под науч. ред. Н. А. Лобанова и В. Н. Скворцова; ЛГУ им. А. С. Пушкина, НИИ соц.-экон. и пед. пробл. непрерыв. образования. Т. 8. – СПб.: ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2010. – С. 234–237.
4. Совет Европы: Программа реформы законодательства, для высшего образования. Развитие Неуниверситетского высшего образования. Отчет 5. Регионального Консультационного Представительства. – Страсбург: Совет Европы, 1997, mimeo. (DECS/LRP (96)15).