Вітаю Вас Гість | RSS Середа
20.09.2017, 01:30
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.)

Атаєв С.В. ОЦІНКА МАСШТАБІВ ПІДТОПЛЕННЯ ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ ПРИ СТВОРЕННІ РУСЛОВИХ ВОДОСХОВИЩ

ОЦІНКА МАСШТАБІВ ПІДТОПЛЕННЯ ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ ПРИ СТВОРЕННІ РУСЛОВИХ ВОДОСХОВИЩ

 

С.В. Атаєв

Рівненська філія Приватного вищого навчального закладу

«Європейський університет», м. Рівне

 

 Водосховища представляють собою штучні водойми, що утворюються, як правило, у долинах річок водопідпірними спорудами (греблями). Мета створення водосховища може бути різною, але найголовніша полягає у накопиченні та зберіганні води для її подальшого використання.

Серед усіх типів та різновидів водосховищ на Україні значна доля припадає на руслові водосховища малих ГЕС, які характеризуються невеликим розрахунковим гідравлічним напором [1].

Однією із таких ГЕС є Великосорочинська станція, що розташована на р. Псел Полтавської обл. та потребує реконструкції. Реконструкція, у свою чергу, передбачає наповнення руслового водосховища (рис. 1) з наступними параметрами: розрахунковий напір 2,24 м; середня глибина 2,0 м; середня ширина 40 м; довжина (по профілю річки) 11,7 км; площа дзеркала водної поверхні 1,92 км2; повний об’єм 3,46 млн.м3.

З точки зору безпеки навколишнього природного та соціально-економічного середовища в районі Великосорочинської ГЕС наповнення руслового водосховища практично не викликатиме небажаних процесів та явищ. Але найбільш уразливою є берегова лінія водосховища, яка до його наповнення була освоєна сільськогосподарськими угіддями та житловою забудовою. Відповідно до норм розташування таких об’єктів у прибережних захисних смугах заборонено [1]. Зокрема для р. Псел мова йде про територію в 25 м. Житлова забудова при цьому не затоплюється, але підняття рівня

води у водосховищі сприятиме підняттю рівня ґрунтових вод та імовірному підтопленню даної території. Цьому сприяє гідравлічний зв’язок між ґрунтовими та поверхневими водами річки. З метою уникнення конфліктів з місцевим населенням при наповнені водосховища було проведено прогноз підтоплення на критичних ділянках верхнього б’єфу ГЕС (рис. 2).   

Підтоплення берегової лінії може мати наступні наслідки [1]: погіршення властивостей ґрунтів прилеглих територій із розвитком обвально-оповзневих процесів, карстові процеси, заболочування місцевості, формування осідань у лесових ґрунтах, зміни режиму та хімічного складу підземних вод, погіршення умов експлуатації існуючих у береговій зоні споруд та народногосподарських об’єктів, втрати експлуатаційної надійності підземних інженерних комунікацій, ускладнення ведення натурального господарства населенням.

Рівень підйому ґрунтових вод залежить від підйому води у р. Псел при наповненні водосховища.                  

З розрахункової точки зору для руслових водосховищ відповідно до положень СНиП 2.06.15-85 «Прогнозы подтопления и расчет дренажных систем на застраиваемых и застроенных территориях» [2] розрізняють три випадки підпору ґрунтових вод при підйомі рівня води у річці: у напівнескінченному масиві, в межах заплави річки та у міжрічковому масиві. Для досліджуваного водосховища розглядався випадок по прогнозуванню підпору рівня ґрунтових вод в межах корінної заплави р. Псел, яка частково затоплюється при наповненні водосховища.

В межах корінної заплави р. Псел положення рівня ґрунтових вод h (м) у зоні берегової лінії критичних ділянок (рис. 2) на відстані х (х = 5 м) розраховувалось за наступною залежністю [2]:    

                          (1)

де h0 – існуючий середній рівень залягання ґрунтових вод в межах берегової лінії річки до наповнення водосховища, 1,4 м; k – коефіцієнт фільтрації ґрунтових масивів берегової лінії, 3,5 м/добу;  – додаткові інфільтраційні витрати води, що поступають на одиницю площі вільної поверхні берегової лінії (для малоповерхової забудови берегової лінії з нестійким зволоженням ґрунтів становитиме 1,8*10-3 м/добу; L – ширина ділянки берегової лінії, що підлягає підтопленню, м (приймається для водосховища ГЕС величиною 25 м); hc – середній рівень геологічного пласту, що може підтоплюватися, 3,4 м; – величина, що визначається із співвідношення  , 0,2 м;  – функція, значення якої визначається в залежності від величини  (рис. 3).

Таким чином, рівень залягання ґрунтових вод на відстані 5 м від урізу поверхні води руслового водосховища Великосорочинської ГЕС в районі берегової лінії, що затоплюється (рис. 2), становитиме 2,6 м.         

Прогнозований рівень ґрунтових вод в районі ГЕС в середньому складатиме згідно результатів інженерно-геологічних вишукувань до 1,5 м. Таким чином, сезонні коливання рівнів ґрунтових вод в районі постійного затоплення берегової лінії водосховища складатиме 1,5-2,6 м. На період вишукувань ґрунтовий водоносний горизонт зафіксовано в свердловинах на глибинах 0,7-3,5 м, таким чином, існуючий рівень ґрунтових вод до наповнення водосховища різко не відрізнятиметься від рівня, що формуватиметься підпором водосховища ГЕС.

Серед усіх небезпечних екзогенних фізико-геологічних процесів, що пов’язані із створенням низьконапірних гідровузлів, найбільш імовірний розвиток затоплень, підтоплень, заболочування та замулення. В силу гідравлічного зв’язку між поверхневими водами і підземними водоносними горизонтами можна говорити про інтенсивність цих процесів. Розвиток цих процесів має комплексний характер, тому управління одним із них, наприклад підтопленням, може зменшувати імовірність вторинних затоплень, трансформацій властивостей ґрунтів з наступним заболочуванням місцевості тощо. Процес підтоплення можна розглядати як критерій соціально-економічної безпеки експлуатації руслових водосховищ. Відкритим питанням залишається обґрунтування безпечних рівнів залягання ґрунтових вод для територій різного характеру. Зокрема, у роботі [1] за такий рівень для селітебних сільських територій прийнята величина не менше 2,5 м. Таким чином, рівень залягання ґрунтових вод в районі заплави р. Псел при підйомі рівнів води є безпечним для населення.  

 

Література

 

  1. Малі річки України: Довідник / За ред. А.В. Яцика. – К. : Урожай, 1991. – 296 с.
  2. СНиП 2.06.15-85 «Прогнозы подтопления и расчет дренажных систем на застраиваемых и застроенных территориях», 1991.
Категорія: 2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) | Додав: EME (25.04.2014) | Автор: Атаєв С.В.
Переглядів: 201 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2017
Конструктор сайтів - uCoz