Вітаю Вас Гість | RSS Середа
20.09.2017, 01:28
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Соколовська О.О. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У БАНКУ

СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У БАНКУ

О.О. Соколовська

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля

м. Луганськ

 

Ефективна й прибуткова діяльність банку повністю залежить від правильно розробленої стратегії банку.

Мета стратегічного банківського менеджменту ‑ розробка, впровадження і розвиток таких нових напрямів банківської діяльності і банківських продуктів, які б забезпечували зростання частки завойованого ринку, прибутків банку і як наслідок ‑ збільшення ринкової вартості кредитної організації.

У загальному значенні стратегія ‑ це план управління організацією, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення визначених цілей [2].

Менеджери розробляють стратегії, щоб визначити, у якому напрямі буде розвиватися банк, і приймати обґрунтовані рішення при виборі способу дії. Вибір менеджерами конкретної стратегії означає, що з усіх можливих шляхів розвитку і способів дії, що відкривалися перед банком, вирішено вибрати один напрям, у якому він і буде розвиватись. Завдання менеджера щодо створення і реалізації стратегії банку стосується:

формування стратегічних напрямів розвитку банку;

перетворення загальних цілей у конкретні напрями роботи;

якісна реалізація обраного плану для досягнення нормативних показників банківської діяльності;

реалізація обраної стратегії банку;

оцінка виконаної роботи, аналіз ситуації на ринку банківських послуг, внесення корективів у довгострокові напрями діяльності, або у стратегію розвитку банку.

Здійснення стратегічного управління припускає вибір стратегії і розробку плану заходів щодо її реалізації. Структура стратегічного менеджменту може бути представлена такими організаційними етапами, поступова реалізація яких забезпечить результативність стратегічного управління сучасним банком:

діагностика поточного становища банку (ситуаційний аналіз);

визначення стратегічного бачення діяльності банку;

формулювання місії і стратегічних цілей;

визначення стратегічного підходу й оцінка альтернативних стратегій;

аналіз стратегічного вибору банку;

затвердження і реалізація стратегії;

оцінювання результатів впровадження стратегії і можливих коригувань стратегічного плану [2].

Як бачимо, стратегічний менеджмент у банку являє собою управлінський процес підтримки відповідності між цілями банку і наявними в нього ресурсами в умовах постійної зміни ринку і правил державного регулювання і обов’язково містить стратегічне планування.

Стратегічне планування має на меті визначення основних ідей, цілей та стратегії діяльності банку в умовах конкретного ринку. Це процес розроблення загальної концепції, яка служить основою для прийняття ключових рішень щодо допустимого ризику, методів ведення конкурентної боротьби, перспектив розширення діяльності, бажаного рівня прибутковості [2].

Найважливішою умовою забезпечення процесу стратегічного планування є розроблення концепції розвитку банку, від правильного вибору якої залежить його ринкова стабільність у довгостроковому плані.

На основі обраної концепції визначають мету і встановлюють завдання, що стають орієнтиром для менеджменту при реалізації процесу стратегічного планування. Цілі повинні бути взаємно підтримуваними, тобто спільними й несуперечливими на всіх рівнях ієрархії. Прийоми й рішення, що сприяють ефективному досягненню однієї мети, не повинні суперечити невиконанню інших цілей [3].

Процес стратегічного планування складається з декількох етапів:

ситуаційний стратегічний аналіз. Стратегічний аналіз повинен містити в собі як зовнішній аналіз конкурентного середовища діяльності банку, так і внутрішній аналіз ресурсів і можливостей банку;

визначення стратегічного бачення. Це довгострокова установка, розроблена вищою керівною ланкою, що конкретизує базові цінності організації

формулювання місії і визначення стратегічних цілей банку. Основною метою місії банку є визначення поточних і перспективних напрямків діяльності, в яких знаходять відображення: обсяг поточних і нових операцій; розмір ринку і географічне охоплення. При цьому визначається, у яких галузях банк уже має перевагу над конкурентами і де необхідно прикласти зусилля, щоб досягти стійкої конкурентної переваги;

визначення стратегічного підходу та оцінка альтернативних стратегій;

аналіз стратегічного вибору банку;

побудова та затвердження стратегічного плану розвитку банку в плановому періоді;

стратегічний контроль і коригування стратегічних планів.

Вживання оперативних заходів і коригування стратегічного плану є необхідною умовою ефективності системи стратегічного планування. Це і є стратегічне управління. Він включає: аналіз причин відхилень виконання стратегічного плану; вживання оперативних заходів з метою виконання наступних стратегічних завдань і дій у встановлений термін; коригування стратегічного плану відповідно до нових обставин, якщо виконання наступних задач і дій є неможливим чи недоцільним [1].

При виявлені в процесі стратегічного контролю й аналізу розходження між визначеною стратегією і реальним станом справ у банку, означають початок нового циклу стратегічного планування. Процес перегляду стратегічних параметрів діяльності банку пройде найбільш ефективно й безболісно тільки у тому разі, якщо керівництво банку зуміє створити гнучку і прозору методологію, яка дозволить оперативно повертатися до вихідних позицій розроблення різних складових стратегії.

Таким чином, сутність планування, як функції управління, полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку.

Отже, якісний та результативний стратегічний менеджмент здатний не тільки протистояти впливу негативних макро- і мікроекономічних чинників, не тільки їх нейтралізувати, але часто навіть використовувати в своїх цілях. Тому здійснення банком такого менеджменту є основною умовою його стійкості і ефективної роботи.

 

Література

1. Люзняк М. Е. Шляхи підвищення конкурентоспроможності банку на регіональному ринку [Текст] / М. Е. Люзняк // Вісник Національного банку України. – 2010. – № 1. – С. 58–63.

2. Кириченко О.А. Банківський менеджмент: навч. посіб. / [Кириченко О.А., Гіленко І.В., Роголь С., Сиротян С.В.]. – К.: Знання-Прес, 2010. – 438c.

3. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: підруч. / Л.О. Примостка. – [2-ге вид., доп. і перероб.]. – К.: КНЕУ, 2010. – 468 с.

 

Категорія: 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (31.03.2014) | Автор: Соколовська О.О.
Переглядів: 665 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2017
Конструктор сайтів - uCoz