Вітаю Вас Гість | RSS Середа
20.09.2017, 01:24
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Семененко І.М. ПЕРЕДУМОВИ АНАЛІЗУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ

 ПЕРЕДУМОВИ АНАЛІЗУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ

 

Семененко І.М.

 

У наукових працях, присвячених сталому розвитку, як правило, розглядають три типи систем: економічні (промислові), соціальні (суспільні) та екологічні (зовнішнього середовища) системи, які вступають у взаємодію, та досліджують вплив та наслідки такого впливу одної системи на іншу. Тому сталий розвиток суспільства взагалі і будь-якого підприємства окремо можна розглядати в межах системного підходу.

Системний підхід змістовно відображає групу методів, за допомогою яких реальний об'єкт описується як сукупність взаємодіючих компонентів і полягає у тому, що будь-який більш менш складний об'єкт розглядається як відносно самостійна система зі своїми особливостями функціонування і розвитку [1, с. 3, 8-9]. Цей підхід потребує розгляду множини складних взаємодій між елементами проблеми і врахування інтересів численних підрозділів організації [2, с. 34].

Система при взаємодії із зовнішнім середовищем виступає як суб'єкт взаємодії, і, власне, взаємодіє не з "зовнішнім середовищем", а з іншими суб'єктами зовнішнього середовища. Отже, за суттю, взаємодія здійснюється не з цілою "системою", а з її окремими підсистемами, які відповідають за забезпечення цієї взаємодії. При взаємодії систем неорганічної природи і соціальних систем (які містять у собі людей) є принципова відмінність. У неорганічних системах взаємодія є, як правило, детермінованою. У соціальних системах підсистемою взаємодії є людина, яка не тільки виконує свою системну роль, але і є особою зі своїми особистими прагненнями, бажаннями і цілями, здібностями і компетенціями, та своїм позасистемним колом взаємодії [3]. Оскільки людина є присутньою у соціальних і економічних системах, які маються на увазі у концепції сталого розвитку, а екологічні системи являють собою органічну природу, то слід вважати взаємодію між цими системами недетермінованою. Крім того, очевидним є наявність власних цілей у людини, що впливає на взаємодію між нею як суб’єктом соціальної системи та іншими системами.

При дослідженні взаємодій економічних, соціальних і екологічних систем важливо відокремлювати не лише підсистеми, що беруть безпосередньо участь у взаємодії, а й цілі суб'єктів взаємодії та всі можливі канали такої взаємодії. Іноді важко виділити окремих суб’єктів будь-якої системи, наприклад, суспільство (соціальна система) або навколишнє середовище (екологічна система). Цілі та інтереси цих укрупнених систем є узагальненими і не завжди відображають цілі окремої людини як суб’єкта системи. Тому доцільно розглядати саму взаємодію між системами (або окремими суб’єктами систем) як систему та досліджувати їх взаємні впливи один на одного або відсутність таких впливів, їхні силу і причини.

Взаємодію трьох систем можна також представити як систему. Ю. А. Урманцев зазначає, що взаємодія означає буквально "взаємна дія", "взаємний вплив". При дослідженні взаємодії мається на увазі взаємодія взагалі, а не її окремі специфічні реалізації (фізичні, економічні тощо) [4]. Причому в процесі пізнання об’єкта, який досліджується, взаємодія здійснюється лише з обмеженою множиною властивостей, що є можливими для сприйняття і необхідними для пізнання об’єкту [5]. Отже, при розгляді взаємодії між економічними, екологічними і соціальними системами (як складовими сталого розвитку) аналізу підлягають, як правило, лише ті аспекти, які сприймаються дослідниками і необхідні для пізнання деяких визначених сторін сталого розвитку.

Згідно із законом системності взаємодія є об’єктом-системою. Тому в кожній взаємодії можна виокремити такі його необхідні компоненти: "первісні" елементи: об’єкти, які змінюють і які змінюються; впливи, які розповсюджуються від об’єктів; середовище розповсюдження; відносини єдності – причинно-наслідкові відносини; закон композиції – умови, які обмежують відносини. Крім того, є події, які можуть і не можуть бути пов’язаними між собою як причина і наслідок [4]. Ю. А. Урманцев зазначив, що існують три класи дій: двосторонні (2-дій або взаємодій), односторонніх (1-дій, або дій у вузькому сенсі слова), нульсторонніх (0-дій, або взаємонедій). Причому 2-, 1- і 0-дії (взаємодії, односторонні дії, взаємонедії) є об'єктами-системами і належать системі об’єктів одного і того ж роду. Лише дву- і одностороннім діям властиві причинно-наслідкові відносини, причому для 1-дій – наполовину [4].

Виходячи з цього, можна зазначити про множину варіантів взаємодій між складовими сталого розвитку підприємства. Залежно від варіанту взаємодій можна виділити три контури взаємодій: соціально-економічний, соціально-екологічний, еколого-економічний. Причому, в межах кожного контуру може бути повна або неповна (часткова) взаємодія, одностороння дія і взаємонедія. Виділення окремих варіантів взаємодії або взаємонедії між складовими сталого розвитку підприємства дає змогу оцінити вплив однієї складової на іншу, виявити контури взаємодії між складовими, означити цілі груп інтересів, які стосуються різних контурів взаємодії між складовими сталого розвитку підприємства, і з урахуванням цього розглядати окремо контури сталого розвитку підприємства (соціально-економічний, соціально-екологічний, еколого-економічний).

 

Література:

1.     Сурмин Ю.П. Теория систем и системный анализ : [уч. пособ.] / Ю.П. Сурмин. — К.: МАУП, 2003. — 368 с.

2.     Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление / Д. Клиланд, В. Кинг. — М.: Сов. радио, 1974. — 280 с.

3.     Жемчугов А. М. Социальная организация как система / А. М. Жемчугов, М. К. Жемчугов // Проблемы экономики и менеджмента. –– 2012. – 9. –– C. 18–37.

4.     Урманцев Ю. А. Общая теория систем об отношениях взаимодействия, одностороннего действия и взаимонедействия / Ю. А. Урманцев. ¾ В кн.: Проблема связей и отношений в материалистической диалектике. ¾ М.: Наука, 1990. ¾ С. 101–137.

5.     Родионов И. Б. Теория систем и системный анализ [Электронный ресурс] / И. Б. Родионов. – Режим доступа: http://victor-safronov.narod.ru/systems-analysis/lectures/rodionov.html

Категорія: 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (24.01.2014) | Автор: Семененко І.М.
Переглядів: 267 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2017
Конструктор сайтів - uCoz