Вітаю Вас Гість | RSS Середа
13.12.2017, 02:20
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Овчаренко Є.І. Психологічний аспект цілеполягання у системі економічної безпеки підприємства

Психологічний аспект цілеполягання у системі економічної безпеки підприємства

Є.І. Овчаренко

кафедра менеджменту та економічної безпеки СНУ ім. В. Даля,

м. Луганськ

 

В сучасних умовах суспільно-політичного розколу суспільства, економічної нестабільності, невизначеності пріоритетів розвитку, підвищення рівня та чисельності внутрішніх і зовнішніх загроз нагальною проблемою багатьох підприємств є забезпечення власної економічної безпеки. Це обумовлює необхідність переоцінювати суб’єктом економічної безпеки звичні схеми діяльності, актуалізувати адекватні настанови, активізувати цілеспрямовані дії, оптимізувати цілеполягання.

Як зазначає О.Є. Користін, до суб’єктів економічної безпеки підприємства відносяться:

спеціальні суб’єкти, створені виключно для виконання функцій щодо забезпечення безпеки фірми (власна служба безпеки підприємства чи залучена на умовах договору);

напівспеціальні суб'єкти, які реалізують окремі функції забезпечення безпеки підприємства (відділ кадрів, фінансово-кредитний відділ, медична частина тощо);

решта персоналу та структурні підрозділи, участь яких у здійсненні заходів щодо забезпечення безпеки підприємства має фрагментарний характер [1].

Переважно зусиллями цих суб’єктів економічної безпеки досягається загальна ефективність системи економічної безпеки підприємства. Тому створення та успішне функціонування системи економічної безпеки підприємства повинно ґрунтуватися на знаннях про особистість як суб’єкта економічної безпеки з урахуванням різноманітних соціально-психологічних чинників, що визначають особливості цілеполягання, впливають на процес розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень, обумовлюють вибір поведінкових стратегій та управлінських впливів.

Створення адекватної системи економічної безпеки підприємства можливе тільки за умови доцільної поведінки суб’єктів цієї системи, окремих функціональних підсистем та суб’єктів економічної безпеки.

З одного боку, ефективність функціонування системи економічної безпеки залежить від адекватності її цілей сучасним тенденціям змін в зовнішньому середовищі для прогнозування й подолання загроз та внутрішньому середовищі для оптимального використання ресурсного потенціалу, тобто цілеполягання визначає об’єкт в контурі управління економічною безпекою. З іншого боку, цілеполягання займає центральне місце в особистісній структурі суб’єктів управління економічною безпекою підприємства, обумовлює постановку цілей та вибір способів їх досягнення, детермінує внутрішню активність та цілеспрямовану поведінку цих суб’єктів для досягнення цілей забезпечення економічної безпеки підприємства. І якщо процес цілеполягання як специфічної функції управління, що пронизує усі стадії управлінського впливу на керовану систему, може бути оптимізований через удосконалення процесу планування, технологій постановки цілей, методів прийняття управлінських рішень, то підвищення ефективності цілеполягання як особистісної структури можливе тільки через вивчення умов формування свідомої цілеспрямованості особистості та набуття досвіду постановки цілей, особистісних диспозицій та індивідуально-психологічних особливостей, а також соціально-психологічних детермінант цілеспрямованої поведінки.

Крім того, цілі формальної системи управління економічною безпекою та неформальні цілі суб’єктів економічної безпеки (окремих співробітників, груп) доволі часто знаходяться у стані дивергенції, що обумовлює втрату працівниками здатності приймати загальні цілі організації, викривлення розуміння перспективи її розвитку як цілісності, та призводить  в кінцевому підсумку до негативного процесу руйнування системи цілей організації, втрати стану безпеки. Тому задля забезпечення ефективного функціонування системи економічної безпеки підприємства перед керівництвом стоїть проблема безперервної конвергенції (зближення) цілей формальної системи економічної безпеки та неформальних цілей суб’єктів економічної безпеки.

У зв’язку з цим, дослідження психологічних закономірностей та механізмів цілеполягання суб’єктів системи економічної безпеки підприємства мають очевидну теоретичну та соціально-практичну цінність.

 

Література:

 

1. Користін О.Є., Барановський О.І., Герасименко Л.В. Економічна безпека : навч. посіб. / О.Є. Користін та ін. – К. : ЦУЛ, 2010. – 367 с.

 

Категорія: 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (26.12.2013) | Автор: Овчаренко Є.І.
Переглядів: 303 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2017
Конструктор сайтів - uCoz