Вітаю Вас Гість | RSS П`ятниця
29.03.2024, 02:14
Економічні
інтернет-
конференції

Форма входу
Головна Конференції Реєстрація Вхід
Меню сайта
Категории раздела
2014 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [46]
2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [102]
2013 р. Безпекознавство: теорія та практика (15.03 – 15.04.) [106]
2012 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) [79]
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.)

Овчаренко Є.І., Миронов К.Є. ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛІ ЯК СИСТЕМОТВОРНОГО ФАКТОРА У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛІ ЯК СИСТЕМОТВОРНОГО ФАКТОРА У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Овчаренко Є.І., Миронов К.Є.

 кафедра менеджменту та економічної безпеки СНУ ім. В.Даля

 

Принципи побудови та роботи механізму цілеполягання в плануванні зокрема, та в управлінні підприємством в цілому, визначаються постулатами теорій фірм, яких існує декілька. Теорія фірми пояснює економічну поведінку фірми у різних умовах господарювання. Відмінність у цих умовах господарювання породжує множинність теорій фірми. Головне завдання теорії фірми – вивчення впливу, який надають індивідууми і групи людей на функціонування організації, на зміни, що відбуваються в ній, на забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності і отримання необхідних результатів.

У межах даного дослідження припускається, що кожен господарюючий суб'єкт з ознаками підприємства при встановленні та узгодженні власних цілей повинен одночасно розглядатися і як фірма, і як організація. Встановлення та узгодження цілей підприємства повинне бути вбудоване у аналогічний механізм фірми, який, у свою чергу, вбудований у встановлення і узгодження цілей організації. Лише такий підхід у змозі нейтралізувати конфліктність цілей до прийнятного рівня та досягти ефективної взаємодії між учасниками організації. Така своєрідна триєдність погляду на ціль підприємства зумовлена різним розумінням однієї й тієї ж цілі та трьох зазначених рівнях організації господарської діяльності: підприємства, фірми та організації. Елементарним прикладом може слугувати така ціль як максимізація прибутку. Розуміння суті максимізації прибутку та шляхів її досягнення принципово відрізняється у підприємства у знеособленому вигляді та у власника бізнесу. Різниця у поглядах на сутність цілей зумовлена різницею поглядів в цілому на устрій діяльності підприємства, фірми та організації. 

Цілі підприємства, фірми та організації мають різну сутність та певну ієрархічність. Наявність інститутів та інституціонального впливу зумовлює як обмеження у встановленні цілей, так і їх принципову конфліктність. Розгляд процесів узгодження цілей на понятійному рівні повинен виходити з того, що господарюючий суб'єкт, цілі якого узгоджуються, одночасно виступає як підприємство, як фірма та як організація. Лише одночасність підходу до розуміння сутності цілей цих трьох окремих утворень дозволить досягти дійсного стану узгодженості. Зважаючи на це, процес узгодження цілей на рівні підприємства є заключним етапом після узгодження на рівні фірми та організації. Цілі підприємства стосуються створення товарів, виробничих чинників для задоволення різноманітних потреб суспільства. Цілі фірми стосуються її економічного зростання та розширення меж господарської діяльності в умовах невизначеності, формування економічних об'єднань тощо, тобто поводження ("гри") на певному ринку. Цілі ж організації відображають інтереси та напрями зусиль учасників організації окремо чи у складі певних коаліцій. Процес цільового узгодження усередині та між організаційними системами обов'язково повинен базуватися на узгодженості на усіх трьох вищезазначених об'єктних рівнях.

Цілі управління економічною безпекою підприємства, а, відповідно, й декомпозиції такого управління, є складно структурованими. Складність структурування цілей управління економічною безпекою підприємства зумовлена декількома причинами. По-перше, загальні цілі підприємства мають різну спрямованість, тобто їхні вектори найчастіше не збігаються. На відміну від загальних цілей підприємства, різноспрямованість цілей управління економічною безпекою підприємства, незважаючи на обов’язковість дотримання вимоги несуперечливості, є скоріше правилом, ніж винятком.

У результаті емпіричного поєднання ми можемо сформулювати декілька основних принципів, з урахуванням яких повинне відбуватися узгодження цілей у системі економічної безпеки підприємства. По-перше, головною метою фірми повинна виступати максимізація прибутку. У іншому випадку конфлікти стейкхолдерів зруйнують фірму. По-друге, у фірми та у організації повинна бути домінуюча група впливу, яка нав'язує цілі іншим. Чим сильніша така група, тим простіше процес узгодження усіх цілей. Цілі усіх інших стейкхолдерів є обмеженнями по відношенню до домінуючої. По-третє, слід виходити з того, що не домінуючі стейкхолдери мають дві цільові передустановки – очікування та пріоритети. У-четвертих, у випадку з системою економічної безпеки підприємства матричне узгодження цілей має переваги перед деревовидним.

 

Категорія: 2013 р. Менеджмент: розвиток, теорія та практика (15.11 – 15.12.) | Додав: EME (31.03.2014) | Автор: Овчаренко Є.І., Миронов К.Є.
Переглядів: 607 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright Volodymyr Dahl East Ukrainian National University,
Department of Management and economic security
© 2024
Конструктор сайтів - uCoz