ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

О.В. Моісєєв

Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля,

м. Луганськ

Формування ринкової економіки в Україні істотно змінило умови діяльності підприємств: змінилися форми і методи державного регулювання, посилився вплив зовнішнього середовища, основною якістю якого є невизначеність, підвищився рівень відповідальності керівників підприємства за самостійно прийняті рішення.

Зміна умов спричинила за собою появу в діяльності підприємств зовсім нових проблем, що вимагають теоретичного осмислення і розробки практичних рекомендацій з їх рішення. До числа таких відноситься проблема оцінки економічної безпеки підприємства.

На державному рівні в рішенні проблеми економічної безпеки зроблені перші кроки: розроблена концепція економічної безпеки України, виконані дослідження окремих аспектів економічної безпеки держави. У той же час теоретичні і методологічні аспекти економічної безпеки підприємства в українській економічній науці практично не досліджені. У цьому зв'язку виникає насущна потреба в науковій і практичній розробці даної проблеми, підготовці методик по оцінці економічної безпеки підприємства.

Становлення і розвиток ринкових механізмів в економіці України, становлення форм і методів державного регулювання діяльності підприємств, зростаючий вплив зовнішнього середовища, поява конкуренції і необхідності адаптації підприємств до умов, що складаються в зовнішнім середовищі обумовили появу численних взаємозв'язків підприємства із суб'єктами зовнішнього середовища. Класифікація суб'єктів зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства представлена на плакаті 2. Результати взаємозв'язків підприємств із суб'єктами зовнішнього середовища можуть бути різними – як позитивними, так і негативними. Негативні результати взаємодії підприємства із суб'єктами зовнішнього середовища можуть самим негативним чином уплинути на діяльність підприємства. У зв'язку з цим виникає поняття економічної безпеки підприємства як безпеки його взаємодії із суб'єктами зовнішнього середовища.

Категорія економічної безпеки є новою для української економіки. Економічна безпека є універсальною категорією, дія якої виявляється на всіх рівнях – починаючи з національної економіки і закінчуючи окремо узятим підприємством.

У 1998 р. була розроблена Концепція економічної безпеки України, у якій визначені основні погрози національної безпеки України і розкрита їх сутність. Логічним продовженням і конкретизацією положень Концепцій економічної безпеки України є визначення змісту категорії економічної безпеки підприємства, її структури і показників оцінки.

Економічна безпека підприємства є комплексним поняттям і обумовлена результатами взаємодії підприємства із суб'єктами зовнішнього середовища. У зв'язку з цим економічну безпеку пропонується розглядати як міру гармонізації в часі і просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов'язаних з ним суб'єктів зовнішнього середовища, що діють поза межами підприємства. Принциповою відмінністю запропонованого розуміння економічної безпеки підприємства є визнання неможливості цілком захистити діяльність підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища в силу того, що підприємство здійснює свою діяльність у цім зовнішнім середовищі і поза їм діяльність підприємства неможлива. Запропоноване розуміння економічної безпеки підприємства дозволяє стверджувати, що підприємство знаходиться в економічній безпеці, якщо його економічні інтереси гармонізовані з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища – споживачів, постачальників, інвесторів, держави і суспільства в цілому.

Запропоноване розуміння економічної безпеки підприємства дозволяє затверджувати, що підприємство знаходиться в економічній безпеці, якщо його економічні інтереси гармонізовані з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища – споживачів, постачальників, конкурентів, інвесторів, держави і суспільства в цілому. Гармонізація інтересів підприємства з інтересами взаємодіючих з ним суб'єктів зовнішнього середовища досягається узгодженням інтересів, що, у залежності від статусу суб'єкта зовнішнього середовища, може виступати в різних формах.

Приведене розуміння економічної безпеки підприємства, як міри гармонізації інтересів підприємства з інтересами пов'язаних з ним суб'єктів зовнішнього середовища, обумовило необхідність дослідження поняття «інтереси підприємства», а також органічно зв'язаного з ним критерію дотримання інтересів підприємства.

Інтереси підприємства в роботі розглядаються як його взаємодія із суб'єктами зовнішнього середовища, здійснюване чи постійно протягом визначеного проміжку часу, чи вимушено на вибір підприємства, результати якого забезпечують одержання прибутку.

При встановленні менеджерами чи експертами загрозливо низького рівня економічної безпеки, негайно потрібно прогнозування і розробка стратегії підвищення рівня економічної безпеки підприємства з урахуванням його особистих властивостей.

Невід'ємним елементом дослідження економічної безпеки підприємства є вибір її критерію. Під критерієм економічної безпеки підприємства розуміється ознака чи сума ознак, на підставі яких може бути зроблений висновок про те, чи знаходиться підприємство в економічній безпеці чи ні. Такий критерій повинний не просто констатувати наявність економічної безпеки підприємства, а й оцінювати її рівень.

В економічній літературі вже починалися спроби кількісної оцінки рівня економічної безпеки підприємства, що привело до появи декількох підходів. В індикаторному підході оцінка економічної безпеки підприємства встановлюється за результатами порівняння (абсолютного чи відносного) фактичних показників діяльності підприємства з індикаторами. Відповідно до ресурсно-функціонального підходу оцінка рівня економічної безпеки підприємства здійснюється на основі оцінки стану використання корпоративних ресурсів за спеціальними критеріями. Аналіз ресурсно-функціонального підходу до оцінки рівня економічної безпеки підприємства дозволяє стверджувати, що багато з його положень синонімічні підходам до оцінки ефективності використання ресурсів, а оцінка рівня за допомогою сукупного критерію економічної безпеки піддається значному впливу суб'єктивної думки експертів. Підхід до оцінки рівня економічної безпеки, що відбиває принципи й умови програмно-цільового управління і розвитку, при якому використовується кілька рівнів інтеграції показників і кластерний і багатомірний аналіз, відрізняється високим ступенем складності проведеного аналізу, що робить його використання в практичній діяльності підприємств дуже складним.

Виходячи з результатів аналізу найбільш відомих підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємства, зроблений висновок, що ці підходи складно використовувати для оцінки рівня економічної безпеки підприємства. У зв'язку з цим як критерій економічної безпеки підприємства запропоновано використовувати чистий прибуток.

Рівень економічної безпеки підприємства пропонується оцінювати за результатами порівняння величини інвестицій підприємства, причому, переважно за рахунок реінвестованого прибутку, з обсягом коштів, необхідних для забезпечення економічної безпеки підприємства. За результатами оцінки встановлюються рівні економічної безпеки підприємства. Чим нижче рівень конкуренції на ринку чи в галузі, тим вище рівень економічної безпеки підприємства і навпаки, чим вище рівень конкуренції, тим нижче рівень економічної безпеки підприємства.