ПРИНЦИП МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО ПІДХОДУ В ЕКОСЕСЕНТІ

О.М. Кузьменко

ДВНЗ "Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана"

Сукупність теоретичних положень та інструментів, закони та змістова основа, що залучаються для пояснення екосесента, складають його експлейнарний базис. Головною категорією екосесента є економічна безпека підприємства, що зумовлено, з одного боку, її гранично загальним фундаменталізмом, а з іншого, складною природою, про що свідчить неоднозначність її тлумачення не лише тому, що екосесент перебуває на стадії становлення, а й багатозначністю змісту цієї категорії, багатоцільовим характером застосування та наявністю кількох стійких підходів до її розуміння. Ця категорія має досліджуватися відповідно до базових наукових принципів. Зокрема, йдеться про використання міждисциплінарного та основних методологічних підходів (системного, процесного, функціонального та ситуаційного). Важливість цього принципу зумовлена таким.

Сьогодні в екосесенті майже рівною мірою визнається тлумачення економічної безпеки підприємства як стану, як характеристики, як умови діяльності, існує розмаїття підходів до її розуміння та пояснення. Додання до цього її дослідження з позицій системного, функціонального та процесного підходів зумовлює висновок про багатоаспектний характер категорії "економічна безпека" в екосесенті, і, відповідно, різновекторність політики та множинність способів її забезпечення. За цими аспектами окремо дослідження категорії "економічна безпека" в екосесенті дозволило отримати певні результати, які поки ще не зведені у цілісну картину. Тобто має місце комплементарність екосесента, для подолання якої необхідне створення його експлейнарного базису. Адже сьогодні, незважаючи на компліментарність, сукупність накопичених знань в екосесенті є значною, що створює підстави для упорядкування поглядів, уявлень, ідей, спрямованих на тлумачення і пояснення явищ екосесента, творчого переосмислення концептуальних та теоретичних основ управління, права, антропології, виявлення та дослідження загальних та специфічних об’єктивних закономірностей організації та функціонування системи економічної безпеки підприємства, що надає цілісне уявлення про закономірності та наявні зв’язки у забезпеченні економічної безпеки та виступає підґрунтям перетворення екосесента на підгалузь безпекології.

Сприяти створенню експлейнарного базису екосесента, подоланню його компліментарності має використання саме принципу міждисциплінарного підходу. Адже сьогодні створенню експлейнарного базису екосесента перешкоджає доволі слабкий зв'язок досліджень категорії "економічна безпека" з іншими загальноекономічними категоріями макрорівня і, власне, з діяльністю підприємства.

Найчастіше економічна безпека підприємства досліджується у відриві від його діяльності. Але ж економічна безпека підприємства невід’ємна від його діяльності (поза цією діяльністю її розгляд немає сенсу), її забезпечення тісно пов’язана з його функціями.

Економічна безпека підприємства безпосередньо пов’язана не лише з його діяльністю, а й з його розвитком. Тому між цими категоріями є зв’язок, який має досліджуватися. Економічна безпека підприємства сприяє його діяльності, але водночас суперечить розвитку підприємства, без якого довготривалість діяльності є проблематичною. Адже забезпечення економічної безпеки означає деяку рівновагу між внутрішнім та зовнішнім середовищами підприємства. Економічна безпека стримує розвиток, але водночас забезпечує його головну умову – стабільність діяльності, а розвиток порушує економічну безпеку, змушуючи підприємство витрачати ресурси не лише на розвиток, але й на забезпечення економічної безпеки. Їхня спільність має діалектичний характер: економічна безпека підприємства немає сенсу без його діяльності, але з ресурсної точки зору суперечить основній умові її довготривалості ‑ розвитку, адже діяльність підприємства протягом тривалого періоду неможлива без розвитку.

Зв'язок економічної безпеки, діяльності та розвитку підприємства є більш діалектичним, ніж прямий причинно-наслідковий: підприємство здійснює діяльність, розвивається та забезпечує економічну безпеку одночасно, і ці процеси розділити майже неможливо. Із застосуванням принципу абстрагування ці процеси можна дослідити окремо, але отримані результати мало що дадуть для практики. З позицій процесного підходу діяльність підприємства, його розвиток та забезпечення економічної безпеки є процесами, що мають свої особливості, принципи перебігу та результати і тому є всі підстави вивчати їх окремо. Але з позицій системного підходу діяльність підприємства відбувається через функціональний взаємозв’язок його підсистем, розвиток – через якісні та кількісні зміни в діяльності, а забезпечення економічної безпеки – через подолання також шляхом якісних та кількісних змін в діяльності невідповідності внутрішнього середовища підприємства стану його зовнішнього середовища. Звідси виникає необхідність з’ясування відповідності якісних та кількісних змін в діяльності підприємства, необхідних для розвитку підприємства, якісним та кількісним змін в ній, необхідних для забезпечення його економічної безпеки. Вирішення цього завдання потребує спільного дослідження процесів діяльності підприємства, його розвитку та забезпечення економічної безпеки.

Аналогічні питання потребують вирішення при дослідженні зв’язку діяльності підприємства, його зростання та забезпечення економічної безпеки.