Кластерізація сфери охорони здоров’я

як перспективний напрям регіональної політики

Н.Л. Кусик, А.В. Ковалевська

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, Україна, Харківський національний університет міського господарства

імені О.Н. Бекетова, Харків, Україна

У 2007 році в Одеському регіоні була розроблена та затверджена Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2015 року. За час, що сплинув, відбулися кардинальні зміни в політиці, економіці, соціальній сфері. Економічна криза, впроваджувані в країні реформи, зумовили необхідність внесення коректив у розроблені як на державному, так і регіональному рівні програмні та прогнозні документи, серед яких і стратегії соціально-економічного розвитку регіонів. Означене викликало необхідність розробки в Одеській області нового стратегічного документа щодо соціально-економічного розвитку регіону, який відповідає вимогам часу і враховує зміни, що відбуваються в Україні. В 2011 році була прийнята Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року. Відповідно до Стратегії, одним з перспективних напрямів є покращення умов у сфері охорони здоров’я [1].

Особливість економіко-географічного розташування Одеської області, сприятливі природно-кліматичні умови, різноманітні природні лікувальні ресурси, наявність піщаних пляжів, розвинута мережа водних, залізничних та автомобільних магістралей обумовлюють розвиток в області сфери рекреації. У пониззі великих річок і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне глобальне значення [2].

Для визначення основних пріоритетних напрямків розвитку Одеської області Одеська обласна державна адміністрація проаналізувала конкурентні переваги та обмеження перспективного розвитку області, виявила сильні та слабкі сторони регіону, зовнішні можливості та загрози для подальшого розвитку. Проведений аналіз дозволив визначити такі пріоритетні напрямки розвитку Одеської області: (1) Розбудова сучасної індустрії; (2) Розвиток високопродуктивного аграрного виробництва; (3) Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури; (4) Якісний розвиток туристично-рекреаційної сфери; (5) Розбудова інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя населення. За кожним пріоритетним напрямком розроблені стратегічні цілі та завдання. Питання розвитку системи охорони здоров’я в Одеській області розглядаються в 4 та 5 пріоритетах.

Досягнути такої стратегічної цілі як підвищення якості та доступності медичних послуг, Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року пропонує за допомогою реалізації наступних стратегічних завдань: підвищення рівня забезпеченості медичними послугами, створення сучасних лікувально-оздоровчих комплексів, повне забезпечення населення сільської місцевості медичними послугами ФАПів або пунктів сімейного лікаря, забезпечення кваліфікованими медичними кадрами ФАПів та пунктів сімейного лікаря та повне матеріальне забезпечення їх роботи, організація надання швидкої медичної допомоги у віддалених районах та населених пунктах області, створення центрів первинної медико-санітарної допомоги населенню на засадах сімейної медицини, створення єдиної системи екстреної медичної допомоги населенню області, відкриття перинатальних центрів, формування та створення госпітальних округів, соціальний захист та соціальне обслуговування населення, розвиток об’єктів фізичної культури і спорту, перехід на страхову медицину.

Один з інструментів, за допомогою якого Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року пропонує вирішити поставлені стратегічні цілі та завдання якісного розвитку туристично-рекреаційної сфери – це створення кластерів. Це сприятиме: задоволенню потреб населення у отриманні якісних туристичних та рекреаційних послуг і, одночасно, зростанню прибутковості суб’єктів бізнесу, що організаційно входять до складу туристичного та рекреаційного кластерів; дбайливому ставленню та раціональному використанню унікальних природних ресурсів, збереженню та відтворенню природних ландшафтів.

Але, на жаль, в пріоритеті розбудови інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя населення, Стратегія не пропонує для якісного розвитку сфери охорони здоров’я такий інструмент як створення кластерів у медичній сфері [3]. На наш погляд, створення кластерів у сфері охорони здоров’я сприятиме досягненню місії регіональної економічної політики Одеського регіону – підвищенню рівня життя населення в регіоні у багатогранному його розумінні. Одеська область має потенціал і всі перспективи для розвитку кластерів в системі охорони здоров’я, що підтверджується як статистичними даними, так і потребами мешканців.

Важливою в утворенні і діяльності кластерів в охороні здоров’я є роль державного управління та, особливо, місцевого самоврядування оскільки владні структури забезпечують узгодженість дій і їх суспільну спрямованість [4]. Для Одеській області розвиток кластеризації сфери охорони здоров’я – це достатньо перспективний напрям державної регіональної політики. Саме тому органам влади необхідно створити всі передумови та сприятливе середовище для формування такого кластеру.

Сьогодні, основні проблеми в реформуванні сфери охорони здоров’я Одеській області, як й в більшості інших регіонів України, виникають в доступності медичної допомоги для мешканців сільських населених пунктів. При плануванні та прогнозуванні розвитку відповідної мережі закладів охорони здоров’я та прийнятті рішень щодо їх оптимізації, реорганізації, у т.ч. перепрофілювання, необхідне забезпечувати максимальну територіальну доступність для сільського населення первинної медичної допомоги з урахуванням стану дорожньо-транспортної інфраструктури та реальних потреб населення в інших видах медичної допомоги. Катастрофічно знижується престижність медичної та фармацевтичної діяльності у сільській місцевості та належне забезпечення кадровими ресурсами системи охорони здоров’я у сільських населених пунктах. Відбувається закриття фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій у сільській місцевості та необґрунтована концентрація професійної діяльності медичних працівників первинної медичної допомоги виключно в районних (міських) центрах первинної медико-санітарної допомоги.

Враховуючи все вищенаведене, формування сільського медичного кластеру може допомогти у вирішенні деяких накопичених проблем. Особливе зважаючи на те, що більшість рекреаційних ресурсів Одеської області, про які йшла мова раніше, знаходяться теж в сільській місцевості. Це дозволить ефективне використовувати у кластері охорони здоров’я потенціал такої суміжної галузі як рекреація.

Література

1.        Стратегія економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 року затверджена рішенням обласної ради від 28 жовтня 2011 року № 272-VI [Електронний ресурс]: за даними Офіційного веб - порталу Одеської обласної державної адміністрації. – Режим доступу: http://oda.odessa.gov.ua

2.        Туристичний сайт Одеської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://touregion.od.ua

3.        Пастернак, О.І. Кластер у системі охорони здоров’я [Текст] / О.І. Пастернак, Р.В. Горболюк // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – [Б. г., б. и.], 2010. – С. 886.

4.        Войнаренко, М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможності регіонів [Текст] / М. Войнаренко // Економіст. - 2008. - № 10. – С. 27 - 30.